Аналіз ефективності датування та прогнозування економічних циклів України на базі ресурсної та інших моделей
До сьогодні в Україні не здійснюється систематичний моніторинг та прогнозування економічних циклів [163], а ті дослідження, що проводяться, є епізодичними та фактично є адаптацією неструктурних моделей, розроблених у західних країнах (а точніше моделі лідуючих індикаторів, що була розроблена НБЕД США), до умов України. При цьому вони зберігають не тільки всі вади, що притаманні неструктурним моделям (див.табл.1.3), але на них ще накладаються суто українські проблеми.
Підсумуємо типові недоліки методу лідуючих (випереджаючих) індикаторів. Насправді елегантна, на перший погляд, модель, побудована на використанні випереджаючих індикаторів, має ряд недоліків, які випливають із самого процесу побудови композитного індексу лідуючих індикаторів (CLI).
Методологія датування складається із численної кількості етапів статистичної обробки інформації, що може призводити до викривлень. Так, відомо, що використання методу ковзкої середньої може викликати ефект Слуцького-Юла, який полягає в тому, що ряд, який не має теоретичних підстав до циклічних коливань, починає демонструвати такі коливання. Навіть якщо початковий часовий ряд задовольняє умови некорельованості випадкових залишків та їх гомоскедастичності (незалежність дисперсії випадкових складових від номера спостереження), після його обробки методом найменших квадратів з’явиться автокореляція випадкових членів. Євген Слуцький, один із відкривачів цього ефекту, довів існування такого явища, утворивши ряд із останніх цифр облігацій (тобто, значення ряду мали бути випадковими), продемонстрував, що додавання випадкових коливань спричиняє утворення хвилеподібних рядів, які мають тенденцію імітувати ряди, складені з невеликої кількості синусоїд. Існування цього явища ставить під сумнів беззастережне використання методу ковзкої середньої при датуванні економічних циклів, бо сам метод може створити цикл [164].
Якщо проблема ковзкої середньої має методологічний характер, то інші проблеми наявного алгоритму датування мають інші, глибші причини, які закладені на рівні самої ідеї про можливість побудови індексу випереджаючих індикаторів. Хоча наразі метод випереджаючих індикаторів застосовується для прогнозування макроекономічної динаміки в найближчому майбутньому, ще навіть розробники методу – Мітчелл та Бернс – у 1938 році визнавали, що вибір випереджаючих показників є не стільки прогностичним інструментом, скільки діагностичним.
Кожен із показників вибирається як такий, що найкраще задовольняє вимогам, що забезпечують саме «лідуючі» властивості індикаторам. Однак у реальному житті індикатори можуть давати різні сигнали й демонструвати різні випереджаючі властивості. Немає ніякої гарантії, що обраний випереджаючий показник для одного циклу, матиме ті самі властивості для іншого. В кінцевому підсумку це виливається в хибні сигнали CLI, які неможливо відділити від правдивих. Це знецінює метод випереджаючих індикаторів як засобу прогнозування економічної ситуації. А багаторічний досвід США з прогнозування економічних криз на базі цього методу довів непридатність методу саме для прогнозування – практично жодна рецесія за останні майже 90 років не буда надійно та однозначно передбачена. Метод просто не генерував раннього сигналу про майбутню рецесію, що змусило дослідників до вивчення причин відмови індексу. Вчені не виявили помилок специфікації та економетричних помилок і спробували пояснити ситуацію специфікою рецесій, однак це навряд чи може виправдати сам метод прогнозування, який, як вважалося, мав передбачити будь-яку рецесію.
Слід також згадати про спосіб відбору показників для формування CLI – це відбір, який ґрунтується винятково на тестуванні наявності кореляції показника із реальною економічною ситуацією із певним лагом. Природно, що це означає, що на рішення вплине спосіб відбору та довжина рядів. Також кореляція не обов’язково буде універсальною для будь-якої економіки, особливо в умовах, коли країни мають різні початкові та специфічні ринкові умови. Іншими словами, набір індикаторів для CLI буде відрізнятися для кожної країни.
Ще одне обмеження методу – теоретичне. Оскільки підбір показників для побудови CLI відбувається з огляду на теоретичну обґрунтованість випереджаючих властивостей (а теорія в даному контексті, як правило, належить до неокласичної парадигми), то теоретичне обґрунтування працюватиме лише при обмеженнях та припущеннях, установлених неокласичною точкою зору. В реальному житті ці припущення виконуються далеко не завжди навіть у розвинених країнах з ринковою економікою і, тим більше, не працюють у країнах із конверсійною економікою. Річ у тому, що неокласичний підхід не враховує, що створення ринкової економіки, наближеної до неокласичної моделі, потребує часу на створення інституцій, які забезпечать його функціонування.
Здебільшого, з цієї ж причини для пострадянських країн не спрацювали настанови «Вашингтонського консенсусу», які були досить ефективними для країн Латинської Америки: попри все, останні вже мали інституції для роботи в ринковій економіці, а в постсоціалістичних країнах вони лише формувалися. Якщо повернутися в контекст датування циклів, то можемо сказати, що створення CLI для країн із перехідною економікою має ще більше хитких етапів, які можуть суттєво вплинути на ефективність такого індексу (зокрема, відсутність достатньої кількості статистичних даних та недостатньою історією збирання цих даних для економіки України, див. також п.3.1 с.183).
Вся работа доступна по Ссылке
