Функції стратегічного планування

     

      Втручання держави в економіку пов’язане з виконанням певних її функцій. Як правило, вони спрямовані на коригування недосконалостей, які властиві ринковому механізму і які він сам або не в змозі подолати, або його дії будуть неефективними. Держава бере на себе відповідальність за створення рівних умов діяльності господарюючих суб’єктів, ефективної конкуренції, обмеження влади монополій. Вона також піклується про виробництво достатньої кількості товарів і послуг для задоволення колективних потреб суспільства, оскільки ринковий механізм не може належним чином виконувати це завдання.

      Участь держави в економічному житті диктується ще й тим, що ринок не забезпечує соціально справедливий розподіл доходів. Державі слід піклуватися про інвалідів, малозабезпечених, пенсіонерів. Вона повинна опікуватися розвитком фундаментальних наукових досліджень, що для підприємців дуже ризиковано, надзвичайно дорого і, як правило, не дає швидких прибутків. Оскільки ринок не гарантує реалізації права на працю, державі доводиться регулювати ринок праці, уживати заходів стосовно скорочення безробіття.

      Звідси функції плану соціально-економічного розвитку повинні відповідати функціям, що бере на себе держава по відношенню до суспільства. А такі функції, як формулювання стратегічних, тактичних цілей і пріоритетів та їх реалізація, додержання соціальних цінностей, частковий перерозподіл доходів, захист конкуренції і підтримка виробника, може здійснити лише держава за допомогою інструментів стратегічного планування. Таким чином, роль держави в ринковій економіці проявляється через такі важливі функції: а) створення правової основи для прийняття економічних рішень. Держава розробляє і приймає закони, що регулюють підприємницьку діяльність, визначає права і обов’язки громадян;

      б) стабілізація економіки. Уряд використовує бюджетно-податкову і кредитно-грошову політику для подолання спаду виробництва, стримування інфляції, зниження безробіття, підтримки стабільного курсу національної валюти тощо;

     в) соціально-зорієнтований розподіл ресурсів. Держава організує виробництво товарів і послуг, якими не займається приватний сектор. Вона створює умови для розвитку сільського господарства, зв’язку, транспорту, визначає витрати на оборону, науку, формує програми розвитку освіти, охорони здоров’я тощо;

      г) забезпечення соціального захисту і соціальних гарантій. Держава встановлює розмір мінімальної заробітної плати, рівень прожиткового мінімуму, пенсії за віком, інвалідністю, допомоги на випадок безробіття, малозабезпеченості і т. ін.

      Вся работа доступна по Ссылке