Логіка стратегічного планування

     

      Стратегічне планування має велике значення для суспільного розвитку. По-перше, стратегічне планування дозволяє певною мірою передбачити майбутні події заздалегідь і підготуватися належним чином, замість того, щоб постійно вирішувати проблеми в «пожежному» режимі. По-друге, стратегічне планування спонукає шукати консенсусу різних груп у суспільстві при визначенні цілей, шляхів і заходів, необхідних для досягнення запланованого результату. По-третє, стратегічне планування допомагає визначити оптимальну модель використання обмежених матеріальних, людських та фінансових ресурсів. І нарешті, стратегічне планування пропонує орієнтири, за якими влада та громадяни можуть виміряти ефективність виконавчої діяльності.

      Ефективність стратегічного планування, у першу чергу, залежить від логіки планування, що використовується під час розробки відповідних стратегічних документів. Науково обґрунтована логіка є фундаментальною основою стратегічного планування. Логіка, як наука про закони і форми мислення, стосовно планування означає формальний, обґрунтований на логічних зв’язках і доказах процес переходу від початкового пункту планування до кінцевих результатів, тобто впорядкована послідовність дій, пов’язаних із розробкою плану.

      Логіка планування не була незмінною. Вона удосконалювалася з появою нових підходів і методів планування та залежала від загальної системи управління економікою. Вона у тому чи іншому вигляді була присутня у перших планових документах і упорядковувалась аж до теперішнього часу.

      В історичному плані логіка планування виникла разом із початком планування, бо вона є його стрижнем, на який навішуються усі інші складові методології (цілі, пріоритети, заходи тощо) [10, с.5].

      Вся работа доступна по Ссылке