Фактори виробництва. Оцінка потенціалу

     

      Економічний потенціал країни характеризує можливості національної економіки виробляти матеріальні блага, надавати послуги, задовольняти економічні потреби суспільства. Економічний потенціал включає як складові частини природно-ресурсний, виробничий, трудовий та науково-технічний потенціали.

      Економічна теорія визначає такі фактори виробництва:

      1. Природно-ресурсний потенціал.

      2. Населення і трудові ресурси.

      3. Основний капітал та інвестиції.

      4. Технології й інновації.

      5. Екологія

      Ураховуючи, безумовно, значний вплив на результати виробництва, в роботі пропонується до числа факторів додати такі:

      6. Організаційно-економічні умови:

      6.1. Державний устрій.

      6.2. Грошово-кредитна система.

      6.3. Фінансово-бюджетна система.

      6.4. Економічна політика.

      Розглянемо стан і тенденції розвитку факторів виробництва у довгостроковій перспективі. Природно-ресурсний потенціал.

      Найбільш поширеним у науковій літературі є визначення природно-ресурсного потенціалу як «сукупності усіх видів розвіданих та облікованих запасів мінерально-сировинних, паливно-енергетичних, земельних, лісових, водних і рекреаційних ресурсів, які є природною основою розвитку його виробничих сил» [120, с.13], а також як: «сукупності природних ресурсів і природних умов, які знаходяться у певних географічних межах, що забезпечують задоволення економічних, екологічних, соціальних, культурно-оздоровчих та естетичних потреб людини і суспільства» [140, с.86]. Отже, природно-ресурсний потенціал країни є сукупністю всіх природних можливостей, засобів, запасів, джерел, що використовуються (або можуть використовуватися) в господарських цілях. Метою аналізу природно-ресурсного потенціалу країни є оцінка рівня забезпеченості основними видами ресурсів з точки зору здатності задовольняти потреби в них для подальшого економічного розвитку країни.

      Мінеральні ресурси України

      Мінерально-сировинна база України є достатньо вагомою у світовому вимірі. В надрах нашої країни виявлено майже 20 тис. родовищ і прояви 117 видів корисних копалин, з яких 8290 родовищ і 1110 об'єктів обліку за 98 видами мінеральної сировини мають промислове значення і обліковуються в державному балансі запасів корисних копалин, 3349 родовищ розробляється.

      До промислового освоєння залучено 2 868 родовищ (від 40 до 100 відсотків розвіданих запасів різних видів корисних копалин), на базі яких працює понад дві тисячі гірничодобувних та переробних підприємств. Україна за підтвердженими запасами кам’яного вугілля, залізних і марганцевих руд, титану, цирконію, каоліну, графіту, сульфатно-калійної та натрієвої солей, облицювально-декоративного каміння входить до числа провідних країн світу, а на європейському субконтиненті в більшості з них займає перші позиції. Серед держав СНД Україна займає перше місце за запасами марганцевих руд і германію, друге – кам’яного вугілля, залізних руд, низки рідкісних металів. Великі запаси, різноманіття та високі лікарські властивості мінеральних вод забезпечують Україні одне з перших місць серед країн Європи та СНД. Дуже високий ресурсний потенціал родовищ золота, низки кольорових (свинець, цинк, мідь, молібден), рідкісних (берилій, літій, тантал, ніобій, скандій), рідкісноземельних (ітрій і лантаноїди) металів. За більшістю з них Україна спроможна в найближчій перспективі зайняти провідне місце в Європі. Згідно з пометалевою оцінкою сировинної бази рідкісних металів Україна займає друге місце в СНД.

      Мінерально-сировинний комплекс забезпечує вагому частку валового національного продукту. З видобутком і використанням корисних копалин пов'язано 48 відсотків промислового потенціалу країни і до 20 відсотків її трудових ресурсів. Ці показники наближаються до показників розвинутих країн з потужною гірничодобувною промисловістю, де зосереджено від 20 до 40 відсотків загальних інвестицій та до 20 відсотків трудових ресурсів [145].

      Протягом останніх 5-10 років підтверджено реальні можливості подальшого приросту запасів вуглеводнів, відкриття і розвідки родовищ нових для України видів корисних копалин – золота, хрому, міді, свинцю, цинку, молібдену, рідкісних і рідкісноземельних елементів, літію, ніобію, танталу, фосфоритів, флюориту, каменесамоцвітної сировини тощо. Саме із започаткуванням та істотним нарощенням їх видобутку пов'язані потенційні можливості зростання експортного потенціалу держави.

      Вся работа доступна по Ссылке