Провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері охорони культурної спадщини

     

      Чинне законодавство України передбачає два види провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері охорони культурної спадщини: по-перше, щодо фізичних осіб, яке здійснюється за правилами КУпАП; по-друге, щодо юридичних осіб, яке врегульовано лише частково окремими законами України і має несистематизований характер.

      Діяльність учасників провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері охорони культурної спадщини можна розглядати як послідовну низку пов’язаних між особою процесуальних дій щодо реалізації прав та взаємних обов’язків. Як відомо з теорії адміністративного права, процесуальний порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення складається з сукупності однорідних груп процесуальних дій щодо реалізації наданих прав і взаємних обов’язків. Такі однорідні групи процесуальних дій прийнято називати стадіями. Д. М. Бахрах під стадією пропонує розуміти таку порівняно самостійну частину провадження, яка поряд із загальними має притаманні тільки їй завдання, документи та інші особливості [38, с. 334]. Стадії провадження відрізняються одна від одної колом учасників провадження, характером здійснюваних процесуальних дій та їх юридичними наслідками.

      За результатами вирішення завдань кожної стадії оформлюється відповідний процесуальний документ, який є її підсумком, і тільки після прийняття такого акта можливо розпочати наступну стадію. Хотілося б відзначити, що всі стадії провадження відносно самостійні, органічно пов’язані між собою; наступна розпочинається лише після того, як закінчена попередня.

      У чинному адміністративному законодавстві такі стадії спеціально не виділяються, а в юридичній літературі не існує єдиної думки щодо їх кількості та назв.

      Деякі вчені виділяють п’ять стадій провадження в справах про адміністративні правопорушення: 1) порушення справи та попереднє адміністративне розслідування; 2) розгляд справи про адміністративний проступок; 3) винесення рішення у справі; 4) оскарження і опротестування рішення у справі і його перегляд; 5) виконання постанови у справі [99, с. 83].

      Ю. П. Битяк та В. В. Богуцький указують на чотири стадії цього провадження: 1) порушення справи про адміністративне правопорушення; 2) розгляд справи про адміністративне правопорушення; 3) оскарження і опротестування рішення у справі про адміністративне правопорушення; 4) виконання рішення, застосування адміністративного стягнення [5, с. 202].

      І. Л. Бородін зазначає, що «процес провадження у справах про адміністративне правопорушення (проступок) здійснюється за трьома стадіями. Такими стадіями є: а) підготовка справи до розгляду; б) розгляд справи щодо сутності; в) винесення постанови (прийняття рішення) у справі» [43, с. 188].

      В. А. Юсупов виділяє сім стадій: 1) порушення справи; 2) збирання і вивчення потрібної інформації; 3) попереднє вивчення матеріалів справи; 4) вибір норми права, що підлягає застосуванню; 5) розгляд справи органами, що правомочні приймати рішення; 6) розгляд скарг і прийняття кінцевого рішення; 7) виконання рішення у справі [211, c. 34–35]. Російський правник А. Б. Агапов виділяє лише дві стадії адміністративно-деліктного провадження [2, с. 233].

      Дисертант погоджується з думкою О. В. Кузьменко, «що відмінності в поглядах на стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення не мають принципового характеру, їх можна збільшувати, можна подрібнити на окремі дії, визначати основними чи допоміжними, по-різному називати тощо. Принципово важливим є те, що стадії мають повно і точно відображати саму процедуру провадження, ті окремі дії чи операції, що здійснюються в процесі реалізації адміністративно-правових норм» [104, с. 281].

      Аналіз нормативного матеріалу, практики адміністративно-юрисдикційних проваджень і наукових досліджень дає можливість визначити, що провадження в справах про адміністративні правопорушення у сфері охорони культурної спадщини складається з чотирьох стадій:

      1) порушення справи про адміністративне правопорушення;

      2) розгляд справи та винесення у ній постанови;

      3) оскарження (опротестування) постанови;

      4) виконання постанови.

      Отже, розглянемо суть кожної із зазначених стадій провадження щодо притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері охорони культурної спадщини.

      Порушення справи є початковою стадією провадження в справах про адміністративні проступки, у ході якої здійснюється реальне притягнення порушників до адміністративної відповідальності. Завданнями цього провадження є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законодавством, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють скоєнню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

      Вся работа доступна по Ссылке