Антимонопольний комітет України як суб’єкт застосування заходів адміністративно-правового примусу в сфері захисту економічної конкуренції

     

      Захист економічної конкуренції головним чином забезпечується у процесі правозастосовчої діяльності органів та посадових осіб Антимонопольного комітету України, наділених спеціальними повноваженнями у цій сфері.

      Зараз мало в кого викликає сумніви той факт, що добросовісна конкуренція – двигун економіки [67, с. 2]. Тому діяльність Антимонопольного комітету України, спрямована на її підтримку та захист, є важливою та вагомою для нашого суспільства.

      Антимонопольний комітет України створено в 1993 році на підставі Закону України «Про Антимонопольний комітет України» [109]. Відповідно до цього Закону, Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

      На нашу думку, елементи цього спеціального статусу включають встановлені законом процедури призначення та звільнення службовців Антимонопольного комітету України, виведення Антимонопольного комітету України з-під контролю виконавчої гілки влади, роль у формуванні національної політики конкуренції, а також гарантії щодо статусу та оплати праці керівництва та працівників Антимонопольного комітету України.

      Саме особливий статус Антимонопольного комітету України гарантує йому незалежність у забезпеченні державного захисту економічної конкуренції від органів державної влади, їх посадових осіб, політичних партій, суб’єктів господарювання. І це, в свою чергу, дає Антимонопольному комітету України змогу припиняти порушення законодавства про захист економічної конкуренції з боку як потужних економічних угрупувань, так і органів державної влади, аж до міністерств.

      Взагалі центральні органи влади зі спеціальним статусом, серед яких чинне місце посідає Антимонопольний комітет України, представляють собою «особливий вид органів влади, який має визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання та повноваження» [27, с. 68].

      Антимонопольний комітет України входить до числа центральних органів державної влади зі спеціальним статусом, які створюються для вирішення особливих завдань, виконання управлінських функцій спеціального характеру, для яких встановлюються спеціальний порядок утворення, реорганізації, ліквідації, підпорядкування і підзвітності, а також призначення і звільнення керівника [40, с. 49].

      Всі зазначені положення, які стосуються статусу Антимонопольного комітету України, знайшли у повній мірі своє нормативне відображення. Так, відповідно до положень статті 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»[109], особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці. Антимонопольний комітет України підконтрольний Президенту України та підзвітний Верховній Раді України. Антимонопольний комітет України щорічно подає Верховній Раді України звіт про свою діяльність [109].

      Антимонопольний комітет України як колегіальний орган складається з Голови та десяти державних уповноважених. Порядок призначення та звільнення Голови та державних уповноважених Антимонопольного комітету України визначений у Конституції України. З числа державних уповноважених призначаються перші заступники та заступники Голови Антимонопольного комітету України.

      Голова Антимонопольного комітету України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за згодою Верховної Ради України [109].

      Державні уповноважені Антимонопольного комітету України призначаються на посади за поданням Прем’єр-міністра України, яке вноситься на підставі пропозицій Голови Антимонопольного комітету України, та звільняються з посад Президентом України [103]. Вважаємо, що в цитованих приписах наявні прямі ознаки невідповідності вимогам Основного Закону.

      Вичерпний перелік повноважень Президента України встановлюється безпосередньо Конституцією України (пункт 31 частини першої статті 106 Конституції України) [62], що унеможливлює прийняття законів, які б передбачали додаткові повноваження (права та обов’язки) глави держави. На цю обставину неодноразово звертав увагу Конституційний Суд України (див., наприклад, пункт 2 мотивувальної частини рішення від 10 квітня 2003 року № 7-рп/2003 [143]; пункт 4.2. мотивувальної частини рішення від 7 квітня 2004 року № 9-рп/2004 [144]; пункт 6 мотивувальної частини рішення від 16 травня 2007 року № 1-рп/2007 [145]; пункт 2.1. мотивувальної частини рішення від 8 жовтня 2008 року № 21-рп/2008 тощо) [146].

      Конституція України встановлює повноваження Президента України щодо призначення на посаду та звільнення з посади за згодою Верховної Ради України Голови Антимонопольного комітету (пункт 24 частини першої статті 85; пункт 14 частини першої статті 106) [62], призначення за поданням Прем’єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади та припинення їх повноважень на цих посадах (пункт 10 частини першої статті 106; частина третя статті 114) [62]. Отже, Основний Закон не наділяє главу держави повноваженнями щодо призначення на посади за поданням Прем’єр-міністра України державних уповноважених та їх звільнення з посад, тому порядок формування персонального складу Антимонопольного комітету України потребує узгодження з Конституцією України. У наведеному контексті також слід звернути увагу на те, що Закон України «Про Антимонопольний комітет України» було прийнято до набрання чинності Конституцією України, у зв’язку з чим у його тексті і досі зберігається низка положень, які містять ознаки невідповідності Основному Закону та/або не узгоджуються з приписами прийнятих пізніше законодавчих актів. Зазначені недоліки обумовлюють наявність потреби у вдосконаленні наведених положень законодавства.

      Строк повноважень державного уповноваженого Антимонопольного комітету України становить сім років [109]. Із цього приводу слід підтримати думку О.О. Бакалінської [7, с.122], що запровадження механізму ротації складу державних уповноважених є позитивним кроком, який забезпечить спадковість і узгодженість конкурентної політики в Україні, допоможе уникнути різких змін у напрямах та ідеології застосування норм конкурентного законодавства.

      Законодавцем встановлені також вимоги до особи державного уповноваженого Антимонопольного комітету України. Ним може бути призначено тільки громадянина України, який має тридцять років, а також вищу, як правило, юридичну чи економічну освіту, стаж роботи за фахом має бути не менше п’яти років протягом останніх десяти років.

      Вся работа доступна по Ссылке