Проблеми фінансового забезпечення рівня життя населення

     

      Принципи розподілу багатства на державному рівні є компетенцією її економічного устрою, а не соціальної політики. У нинішніх умовах необґрунтованою є спроба досягти прийнятного рівня життя всього населення, не змінюючи принципи доступу різних соціальних груп до джерел благ. Динаміка рівня життя населення відображає не лише вектор соціального розвитку держави й ефективність фінансово-економічної політики, але і якісні характеристики поточного соціально-економічного стану у системі фінансового забезпечення рівня життя населення.

      Спад науково-технічного потенціалу останніми роками в Україні призводить до зниження якості досліджень на стратегічно важливих напрямах науково-технічного розвитку: технічного рівня матеріального виробництва, занепаду наукомістких виробництв, зростання вірогідності техногенних катастроф, подальшої технологічної залежності нашої держави від провідних країн Заходу, робить важкодосяжною кардинальну модернізацію національної технологічної бази. Особливу загрозу становить низький рівень великомасштабних інвестицій в українську економіку, без яких її відродження неможливе. Всі ці проблеми безпосередньо впливають і на рівень життя населення нашої країни та ефективність його фінансового забезпечення.

      Саме соціальна сфера залишається в ринкових умовах господарювання найменш захищеною, що, у свою чергу, позначається на рівні життя населення, особливо його незахищених верствах. Хоча Україна вважається країною з ринковою економікою з 1 лютого 2006 року, проте необхідно дотримуватися певних змішаних форм державного регулювання, оскільки ринкової економіки у чистому вигляді не існує. Відповідно після останнього кризового періоду кінця 2008 та початку 2010 років необхідно створити життєздатну, стійку систему фінансового забезпечення рівня життя населення, яка б змогла врівноважити загальну фінансово-економічну систему країни. Адже рівень життя населення, крім соціальної функції, містить стабілізаційну складову суспільства, зменшуючи деструктивні настрої.

      Починаючи з 2-го кварталу 2010 року, в Україні спостерігаються певні позитивні зрушення у фінансово-економічній сфері, направлені на боротьбу з бідністю та підвищення рівня життя населення. Однак в Україні, як і практично у всіх європейських країнах та країнах СНД, спостерігаються такі подібні негативні прояви кризового періоду і фактори, які призводять до зниження рівня життя населення:

       інфляція;

       інвестиційна неспроможність;

       високий рівень тінізації економіки;

       стійкий спад виробництва продукції і послуг, зменшення фізичного обсягу ВВП у цілому;

       неплатежі й погіршення фінансової дисципліни;

       високий рівень безробіття;

       досить високі ставки банківського кредиту;

       продовження процесу доларизації економіки;

       відсутність відчутного приросту в країні іноземного капіталу;

       економічна віддача від приватизації і розвитку багатоукладності економіки незначна, не мала очікуваних результатів;

       зниження рівня життя на основі поляризації доходів населення тощо.

      Таким чином, відповідно до вищевикладеного соціальне забезпечення основних процесів, що характеризують рівень життя населення, може бути подане у вигляді загальної ієрархічної системи критеріїв і показників. Причому необхідно зазначити, що всі критерії, які характеризують властивості даної категорії, складають систему взаємопов’язаних, взаємовпливаючих характеристик і нами розглядається саме як система їх фінансового забезпечення, а в ній, як відомо, функціонування кожної складової є умовою повноцінного функціонування усіх елементів. Відповідно необхідно розглядати бюджетний механізм фінансового забезпечення рівня життя населення, оскільки тільки в даному випадку забезпечується соціальний характер реалізації державного регулювання усіх соціально-економічних процесів, а саме: проаналізуємо основні проблеми, що перешкоджають підвищенню рівня життя населення:

      1-й блок – матеріальне забезпечення рівня життя населення: реальні доходи, їх диференціація; рівень споживання матеріальних благ і послуг; забезпеченість населення фінансовими і нефінансовими активами;

      2-й блок – умови життя населення, що відображають забезпеченість населення закладами охорони здоров’я, культури, науки, освіти, відпочинку, інфраструктури суспільства;

     показники, що характеризують рівень умов праці, соціального захисту, фізичного здоров’я та майнової безпеки населення;

      3-й блок – якісні аспекти рівня життя населення, такі як: очікувана тривалість майбутнього життя, рівень освіти, кваліфікація, народжуваність, смертність, кількість шлюбів, розлучень тощо;

      4-й блок – стан навколишнього середовища: забруднення довкілля, якість ґрунту, стан гідросфери тощо.

      Вся работа доступна по Ссылке