Інтеграційний розвиток сучасного світу

     

      Людство у процесі своєї життєдіяльності в тому чи іншому вигляді використовує певні цінності − ресурси, а інтеграційно-дезінтеграційні процеси практично безпосередньо пов'язані з розподілом-перерозподілом ресурсів. Відповідно, доцільно з’ясувати, чи враховуються людиною ресурси цивілізації як такі. Така необхідність обумовлена ще й тим, що саме ресурси природи, включаючи створені людиною, є кінцевою метою при сполученні інтересів як на міжособистісному рівні, так і на рівні міжнародних відносин і, перш за все, − економічних. Аналіз існуючих понять і уявлень про всі відомі цивілізації ресурси дозволяє систематизувати їх, звівши до двох фундаментальних видів:

     матеріального і нематеріального. При цьому необхідно виділити сутнісний і принципово важливий характер ресурсів: із ноосферної парадигми інформації випливає, що всі ресурси цивілізації по суті своїй є інформаційними ресурсами: «Основою існування всесвіту і, як наслідок, цивілізації є діалектична єдність матеріальних коренів інформації та інформаційних коренів матерії. Звідси: довільна система довільного рівня ієрархії організації речовини всесвіту існує тільки в контексті інформаційної взаємодії. Для систем рівня людини і вище таку інформаційну взаємодію прийнято називати комунікацією».

      Різниця між матеріальними та нематеріальними ресурсами полягає лише в тому, що перші цивілізація використовує як джерела енергії, а другі − як джерела знання, при цьому необхідно постійно враховувати алгоритм міждержавної комунікації.

      Матеріальні ресурси доцільно й обґрунтовано подати у вигляді двох підвидів:

      первинні ресурси, одержувані безпосередньо від природи;

      вторинні ресурси, одержані в результаті переробки первинних, тобто в результаті певних затрат праці.

      А саме:

      земля − усе, що надала природа в розпорядження людини для її виробничої діяльності (землі, корисні копалини, вода, повітря, ліси);

      капітал − накопичений запас засобів у продуктивній, грошовій і товарній формах, необхідних для створення матеріальних і нематеріальних благ.

      Нематеріальні ресурси, у свою чергу, також доцільно подати у вигляді двох підвидів:

      1) духовні − формують адміністративний ресурс системи, до яких належать:

      моральні;

      релігійні;

      культурні;

      2) інтелектуальні − формують IQ системи, до належать:

      наукові;

      ноу-хау;

      високі технології.

      Вся работа доступна по Ссылке