Поняття та основні засади реалізації конституційного права на судовий захист
Великий французький мислитель Бенджамін Спіноза писав: «…доки природне право людей визначається могутністю кожного і належить кожному окремо, до тих пір воно мізерне, але існує скоріш в уяві, ніж насправді, адже здійснення його цілком не забезпечене» [ , с. 296]. Це твердження свідчить про необхідність забезпечення реалізації права, створення умов для переведення нормативно-правових моделей поведінки у фактичну, реальну поведінку правомочного суб’єкта з метою задоволення його інтересу. Отже, смисл будь-яке право набуває тільки тоді, коли воно може бути реалізоване. Процес матеріалізації прав людини, переведення їх із статичного до динамічного стану є складним і потребує наукового осмислення, на підставі чого можуть бути з’ясовані його певні закономірності та виявлено специфіку реалізації окремо взятого права людини. Тому категорія «реалізація суб’єктивного права» є вихідним, базовим поняттям для цілей даного дослідження .
У теорії права реалізація норм права визначається неоднозначно. Одні науковці розуміють її як процес фактичного втілення норм права в суспільні відносини через правомірну поведінку соціальних суб’єктів, що здійснюють належні їм суб’єктивні юридичні права і обов’язки [48, с. 360–361]. Інші, крім того, розглядають її і як кінцевий результат правового регулювання [ , с. 374]. У більшості досліджень підкреслюється динамічна сторона реалізації прав. Так, на погляд В. В. Копєйчікова, реалізація суб’єктивного права являє собою сукупність різних дій, певний процес, у результаті якого особи, які мають певне суб’єктивне право, отримують реальні, різні за своїм характером бажані результати (блага, соціальні цінності, задоволення різних інтересів), що стоять за цим суб’єктивним правом [ , с. 13]. У двох значеннях здійснення суб’єктивних прав розглядає Є. В. Вавілін – як діяння, тобто певну поведінку суб’єкта (дію або бездіяльність) у конкретному і певному стані суспільних відносин, життєвих реалій, спрямовану на досягнення бажаного юридичного та фактичного результату, та як закладений у праві результат діяльності, тобто досягнення юридичної (правової) мети [ , с. 18]. При реалізації суб’єктивного права і свободи, зазначає А. Ю. Олійник, втілюється в життя соціальне благо, можливість якого була закріплена нормою об’єктивного права, що давало змогу уповноваженому суб’єкту вибирати потрібний варіант поведінки і одержувати чи не одержувати соціальне благо, потенційна можливість якого закріплена уповноважуючою нормою [ , с. 151]. Реалізація прав – це форма їх буття, що зводиться до переведення соціальних благ, закріплених нормами права, у стан їх можливого і дійсного використання конкретною особою (особами) з метою задоволення своїх різноманітних потреб і інтересів [ , с. 55].
Здається, що чітко уявити зміст реалізації суб’єктивного права можна лише за умови розгляду її у двох значеннях (аспектах): як певної поведінки суб’єкта, що може виражатися в його діянні, тобто позитивних діях, або бездіяльності, спрямованих на досягнення бажаного результату; як результату, якого управомочений суб’єкт намагається досягти при здійсненні свого права, тобто фактичного отримання або захисту певного блага.
Безпосередня реалізація правових норм найчастіше не потребує участі в ній органів держави, проте деякі суб’єктивні права в силу притаманної їм специфіки взагалі не можуть бути реалізовані без відповідної позитивної діяльності з боку держави, спрямованої на створення належних умов для правореалізації. Така діяльність є правозастосовною, під якою в теорії права розуміють правову форму діяльності уповноважених на те органів держави і посадових осіб по реалізації приписів норм права відносно конкретних життєвих випадків шляхом винесення індивідуально-конкретних рішень [47, с. 408]. Право на судовий захист належить саме до тих суб’єктивних прав, реалізація яких потребує відповідної правозастосовної діяльності суду, а також органів, які виконують судові рішення, а в кримінальному процесі ще й органів, які здійснюють досудове провадження, оскільки останнє є обов’язковим етапом, що передує судовому розгляду.
Вся работа доступна по Ссылке
