Предмет і межі оскарження в порядку окремого судово-контрольного провадження

     

      Активною формою реалізації конституційного права на судовий захист на досудовому провадженні в кримінальному процесі є, як зазначалося, оскарження до суду заінтересованими особами дій та рішень органу дізнання, слідчого та прокурора, яке здійснюється в порядку окремого судово-контрольного провадження, що передбачено главою 22 КПК «Оскарження дій слідчого і прокурора». Особливого значення в механізмі реалізації права на судовий захист у порядку даного провадження набуває питання нормативного визначення предмета судового оскарження, оскільки від його законодавчого вирішення залежить доступ особи до правосуддя.

      Перш ніж звернутися до його аналізу, необхідно зазначити, що поняття предмета оскарження слід відрізняти від поняття предмета скарги. У філософії під предметом діяльності розуміють деяку цілісність, що виділена зі світу об’єктів у процесі людської діяльності та пізнання [ , с. 329]. Виходячи з цього, предмет оскарження можна визначити як певне коло дій, бездіяльності та рішень органу дізнання, слідчого та прокурора, які можуть бути оскаржені до суду відповідно до КПК і які розглядаються судом у межах окремого контрольного провадження. Предмет оскарження має узагальнений характер, оскільки стосується всіх можливих варіантів оскарження. На відміну від нього предмет скарги є значно вужчим за змістом поняттям і має конкретний, індивідуально визначений характер, адже являє собою конкретні дії, прояви бездіяльності та рішення органу дізнання, особи, яка провадить дізнання, слідчого та прокурора, якими, на погляд скаржника, незаконно та/або необґрунтовано порушуються або можуть бути порушені його права, свободи та законні інтереси (або права, свободи та законні інтереси представляємої особи). Подальше дослідження даного питання буде спрямоване на з’ясування змісту поняття «предмет оскарження» як родового, узагальнюючого, що в кінцевому підсумку дозволить оцінити адекватність передбаченого законом механізму оскарження потребам у отриманні невідкладного судового захисту.

      Чинний КПК не містить переліку дій та рішень органів дізнання та досудового слідства, які підлягають оскарженню, а визначає їх в окремих статтях – 525, 106, 2361, 2362, 2365, 2366, 2367, 2368. Їх аналіз дозволяє дійти висновку, що до предмета судового оскарження в порядку окремого судово-контрольного провадження належать визначені законом процесуальні дії та рішення органу дізнання, слідчого та прокурора, які обмежують конституційні права особи (затримання як підозрюваного, відмова у застосуванні заходів забезпечення безпеки або їх скасування, порушення кримінальної справи стосовно певної особи) або перешкоджають подальшому руху кримінального провадження і доступу особи до правосуддя (відмова в порушенні кримінальної справи, закриття кримінальної справи).

      Вся работа доступна по Ссылке