Паритетність цін як умова процесу розширеного відтворення галузей у сільськогосподарських підприємствах
В економічній системі умови відтворення для окремих її елементів можуть бу-ти різними, проте збереження цих умов впродовж відносно тривалого періоду може зумовити якісні зміни у структурі економіки. Зазначимо, що більшість науковців і практиків розглядають диспаритет цін як стримуючий фактор розвитку фінансово-го стану сільськогосподарських товаровиробників, обмежуючий можливості для забезпечення розширеного відтворення [228]. В основному вилучення фінансових ресурсів із сільського господарства здійснюється через диспаритет цін, коли виру-чених від продажу продукції та послуг коштів недостатньо для відшкодування ви-трачених у процесі її виробництва матеріально-технічних ресурсів.
Отже, розбалансованість цін у сільськогосподарському виробництві зумовила прояви такого негативного економічного явища як диспаритет цін і на основі цього порушення еквівалентності обміну між сферами АПК. Викривлення механізму ці-ноутворення призвело до значних структурних змін витрат на виробництво сільсь-когосподарської продукції. За таких умов особливо відчувається відсутність коштів у товаровиробників для придбання необхідних матеріальних ресурсів для виконан-ня технологічних операцій.
У вітчизняній практиці поширена думка про те, що порушення цінового паритету на продукцію сільського господарства є однією з основних причин занепаду галузі, якого необхідно запобігати заходами державної політики. Так, вітчизняним нормати-вно-правовим регулюванням вимагається забезпечення «еквівалентного обміну між сільським господарством та промисловістю» або «об’єктивних співвідношень у цінах на промислову і сільськогосподарську продукцію», однак у кожному із цих законода-вчих актів відсутні посилання на критерії, як має оцінюватись «еквівалентність обмі-ну» та що означають «об’єктивні співвідношення у цінах» [55].
Така ситуація дозволяє користуватися цим аргументом як універсальним об-ґрунтуванням будь-яких конкретних урядових програм і заходів у сфері підтримки сільського господарства.
Законодавцями були зроблені спроби узагальнити на загальнодержавному рів-ні контроль за дотриманням паритету між цінами у «вхідні» матеріальні ресурси і сільськогосподарську продукцію шляхом прийняття проекту Закону України «Про паритет цін на сільськогосподарську продукцію та спожиту в сільському господар-стві промислову продукцію і послуги». Через певні обставини він не був прийнятий Верховною Радою України.
Зазначимо, що в економічному словнику слово «паритет» має три значення:
1) рівність; 2) однакове становище; 3) рівноправність сторін. Отже, в основі пари-тетності міжгалузевого обміну лежить встановлення таких умов, за яких досягаєть-ся справедливий розподіл доданої вартості, тобто створення рівних економічних умов для галузей народного господарства [229].
Співвідношення цін двох товарів (обмінна вартість), що відповідає еквівален-тному обміну, можна назвати абсолютним паритетом цін, оскільки в цьому разі за-безпечується абсолютна еквівалентність усіх результатів виробництва в різних га-лузях.
Поняття паритетності тісно пов’язане з поняттям еквівалентності, яке трактують як рівноцінність або відповідність у якомусь відношенні чому-небудь, що замінює йо-го або є його виразом. На думку Д. Хетевея, існує необхідність концептуального роз-різнення серед різних типів еквівалентності міжгалузевих відносин: існує еквівалент-ність не лише цін, а й доходів, прибутковості підприємницької діяльності [230]. Екві-валентність доходів передбачає відносну відокремленість останніх від результатів пі-дприємницької діяльності та індивідуальних здібностей товаровиробника; еквівалент-ність цін меншою мірою нівелює результати господарської діяльності, різниця у яких зумовлена підприємницьким талантом. Проте найбільш адекватною з точки зору еко-номічної теорії, особливо неокласичної, є еквівалентність віддачі на ресурси в сільсь-кому господарстві і суміжних галузях. Це підтверджує відповідність провідного принципу ціноутворення на сільськогосподарську продукцію за концепцією ціни ви-робництва: «рівна віддача на рівний капітал» [231].
