Методичні засади оцінки ефективності виробництва репродукційного насіння олійних культур

     

      У зв’язку з комплексом завдань підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності і специфікою виробництва насіння олійних культур складною й багатогранною є проблема оцінки його ефективності, особливо економічної, що характеризує здатність системи насінництва (або якого-небудь її елемента) забезпечувати той або інший економічний результат. Вважаємо, що оцінювати цю ефективність доцільно за допомогою сукупності показників, які повинні бути систематизовані за різними соціально-економічними ознаками.

      Основними засадами ефективності сільськогосподарського виробництва і виробництва насіння олійних культур зокрема, є селекція, розробка та впровадження нових технологій вирощування сільськогосподарських культур, хімізація виробництва, поліпшення теплового і водно-повітряного режиму ґрунту за рахунок меліорації, комплексна механізація, автоматизація виробництва, підвищення кваліфікації працівників і вдосконалення організації та управління операційними процесами.

      Відомо, що урожай визначається тим фактором життєдіяльності рослин, який знаходиться в мінімумі. Тому в сприятливі роки, коли рівні теплового, водного і повітряного режиму ґрунту близькі до оптимальних, ці умови реалізуються повною мірою. У роки, коли один із зазначених режимів порушується, різко зменшується можливість інших чинників. З цього виходить, що в даний час інтенсифікація виробництва насіння веде до більш швидкого зростання врожаїв у сприятливі роки. При наявності валових зборів, що доволі різко змінюються за роками, інтенсифікація в якості однієї з головних цілей повинна мати підвищення обсягу виробництва саме в несприятливі роки. Особлива роль у вирішенні цього завдання має належати селекції та насінництву як інноваційним чинникам інтенсифікації сільськогосподарського виробництва в цілому.

      Основою насіннєвого ринку в Україні є виробництво елітного насіння в науково-дослідних установах і передача їх в спеціалізовані насіннєві господарства, іншим господарствам, де це насіння висівається на насіннєвих ділянках, а потім використовується у масових виробничих посівах. Характерними ознаками цих господарств в обов’язковому порядку повинні бути: матеріально-технічна можливість суворого дотримання сортової агротехніки, концентрація засобів виробництва, механізація й автоматизація всіх виробничих процесів, відповідність продукції, що випускається (насіннєвого матеріалу), державним стандартам.

      У сучасних умовах господарювання ринкові відносини зумовлюють швидке перетворення науково-дослідних розробок до рівня товарної продукції насіння. Положення про державне випробування сортів в Україні містить концепції формування сортових ресурсів країни, проведення державних сортовипробувань та охорони авторських прав. У сучасному рослинництві сорт виступає як самостійний фактор підвищення врожайності будь-якої сільськогосподарської культури і, поряд з передовою агротехнікою, має велике, а в ряді випадків, вирішальне значення для отримання високих і сталих урожаїв, а також для поліпшення якості продукції. Через сорт проявляється ефективність добрив, механізації зрошення, інших видів меліорації. Від його стійкості до хвороб і шкідників залежить величина втрат урожаю і витрат на зберігання продукції.

      Згідно з узагальненими даними науково-дослідних установ та виробничого досвіду, на сорт, здатний більш ефективно використовувати біокліматичний потенціал, припадає 20-30%, а разом з відповідною вимогам науки технологією обробітку – близько половини приросту врожаю [113]. Насінництво є однією з найважливіших галузей рослинництва, до завдань якої належить розмноження насіння районованих і перспективних сортів у кількостях, необхідних для виробництва, при збереженні й поліпшенні їх високих насіннєвих, сортових і врожайних якостей.

      Необхідно відзначити, що щорічно на насіння у сільськогосподарських підприємствах залишається від 7 до 12% валового збору врожаю. Насіння – досить велика стаття виробничих витрат у рослинницьких господарствах. У структурі собівартості в доперебудовні роки вони складали 14-15%. Однак унаслідок нерівномірного росту цін за останній період різко змінилася структура витрат виробництва. У 2000 р. в порівнянні з 1991 р. частка витрат на насіння зменшилася до 5,6% [145]. Тому проблеми підвищення ефективності виробництва насіння як одного з головних складових усього насіннєвого виробництва багато в чому збігаються з тими завданнями, які в цілому стоять перед рослинництвом.

      Одним із основних факторів, що впливають на врожайність олійних культур та на підвищення ефективності їх виробництва, є швидке впровадження у виробництво нових, високопродуктивних сортів та гібридів насіння. Про економічну значущість сорту свідчить той факт, що при практично рівних витратах на обробку ґрунту, сівбу, догляд за посівами, збирання, впровадження нового сорту забезпечує отримання продукції у великому обсязі, кращої якості і, за рахунок цього, знижує витрати виробництва в розрахунку на одиницю продукції, підвищуючи при цьому прибуток у розрахунку на гектар посівної площі олійних культур.

      Нові сорти дають можливість не тільки отримувати більший економічний ефект від їх упровадження, а й дозволяють господарствам більш економно використовувати ріллю: отримувати необхідну кількість товару з меншої площі, вивільняючи при цьому частину ріллі для вирощування інших сільськогосподарських культур. Узагалі зазначимо, що ефективність виробництва – складна економічна категорія, в якій відображається дія об’єктивних економічних законів виробництва – результативність. Вона є формою вираження мети виробництва.

      Необхідно розрізняти поняття «ефект» і «економічна ефективність». Ефект – це наслідок, результат виробництва в цілому або проведення тих чи інших заходів у сільськогосподарських підприємствах. Наприклад, ефект від застосування добрив – це приріст урожаю, а від поліпшення годівлі худоби – приріст її продуктивності. Але ефект не показує, вигідна певна справа чи ні. Тому за ефектом не можна судити про доцільність діяльності. Потрібно зіставити ефект із витратами на його одержання й визначити, якою ціною він досягнутий. Саме про це свідчить економічна ефективність.

      Вся работа доступна по http://mydisser.com/ru/catalog/view/10333.html http://mydisser.com/ru/catalog/view/10333.html " target="_blank">Ссылке