Вдосконалення організаційно-економічних відносин у насіннєвих підприємствах

     

      Обмеженість виробничих ресурсів, що використовуються в сільськогосподарських підприємствах, та необхідність задоволення дедалі зростаючих потреб населення у продовольстві об’єктивно вимагають удосконалення організації та управління виробництвом насіння, що є важливим фактором підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва в цілому. В умовах ринкової економіки цього можна досягти створенням відповідного механізму господарювання та забезпеченням рівноправності всіх форм власності й організації виробництва.

      Підвищення ефективності сільського господарства передбачає збільшення обсягів виробництва продукції рослинництва й тваринництва з мінімальними витратами на її одиницю. Отже, необхідно збільшувати врожайність сільськогосподарських культур, продуктивність тварин та знижувати собівартість продукції. Звідси випливає, що основним напрямом підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва є послідовна його інтенсифікація. Збільшення врожайності й продуктивності пов’язане з ростом витрат на 1 га посіву та 1 гол. худоби, а при комплексному використанні ресурсів вихід продукції зростає більшою мірою і її собівартість знижується. Тому використання всіх факторів інтенсифікації є шляхом підвищення ефективності виробництва. Важливим напрямом підвищення економічної ефективності виробництва насіння є впровадження комплексної механізації та автоматизації у виробничі процеси й переведення його на інноваційну основу. Інноваційність насінництва означає насичення галузі у т. ч. й засобами виробництва, що надійшли від промисловості, особливо сучасними машинами та причіпними агрегатами передових технологічних укладів. У процесі комплексної механізації та автоматизації відбувається заміна ручної праці машинами, що сприяє підвищенню продуктивності останньої й зниженню собівартості продукції.

      Рівень ефективності насінницького виробництва підвищується при поглибленні спеціалізації та посиленні концентрації виробництва на основі міжгосподарської кооперації й агропромислової інтеграції. Спеціалізовані підприємства порівняно з неспеціалізованими мають змогу зосередити ресурси на виробництві основного продукту й, таким чином, підвищити продуктивність праці й знизити собівартість продукції. Агропромислова інтеграція дозволяє вчасно й без витрат переробити насінницьку продукцію, що також зумовлює зниження її собівартості.

      Позитивно впливає на економічну ефективність насінницьких виробництва підвищення рівня забезпеченості підприємств основними й оборотними фондами. Тому важливо раціонально використовувати машинно-тракторний парк, автомобілі, виробничі приміщення та їх обладнання, паливно-мастильні матеріали, мінеральні добрива та інші засоби виробництва. Рівень ефективності виробництва насіння значною мірою залежить і від складу виробничих засобів, співвідношення основних та оборотних засобів, частки технічних засобів в основних виробничих засобах. Велике значення має також збільшення інвестицій у насінництво та селекцію, у тому числі й іноземних, створення спільних підприємств та інші форми залучення іноземного капіталу.

      Одним з перспективних засобів підвищення рівня забезпечення виробництва насіння машинами та обладнанням є лізинг. Він є формою фінансування капіталовкладень, яка має схожість з орендою. За використання машини орендар сплачує її власнику спожиту вартість та відсоток за кредит. Для користувача (орендаря) лізинг вирішує одночасно проблему придбання техніки й фінансування покупки. Поряд з фінансовим лізингом важливу роль відіграє оперативний лізинг (прокат засобів виробництва). Особливо це вигідно підприємствам з невеликим обсягом сільськогосподарських робіт у напружені періоди (сівба, збирання тощо).

      У ринкових умовах кожний виробник насіння намагається продати свою продукцію, тому кінцева економічна ефективність формується в сфері її реалізації. З огляду на це економічну ефективність сільськогосподарського виробництва можна підвищувати шляхом пошуку й освоєння нових ринків збуту виробленої продукції. Адже більшість виробників у сільському господарстві не вміють реалізовувати свою продукцію. Вони за багато років звикли здавати її, а тепер продукцію слід продавати. Отже, необхідно створювати маркетингові служби, які б могли вивчати ситуацію на ринку насіння й просувати насінницьку продукцію до споживачів.

      В основу ринкового механізму, незалежно від виду діяльності, покладено економічний інтерес і підприємницький ризик. Це визначає єдині підходи до обґрунтування та здійснення державного впливу на економіку всіх видів виробництва насіння. Однак сільське господарство забезпечує населення країни продуктами харчування, а промисловість – сировиною й від їх результатів значною мірою залежить життєвий рівень людей. Державі, яка турбується про добробут свого населення, не байдужий стан сільськогосподарського виробництва. Вона повинна створювати сприятливі економічні та соціальні передумови для розвитку насінництва, що давало б змогу виробляти достатню кількість продовольчої продукції за доступними цінами. Проте вирішити це завдання нелегко. Складність полягає в нестабільності насінницького та сільськогосподарського виробництва внаслідок значної залежності його від природно-кліматичних умов, що ускладнює можливість збалансування в часі та просторі обсягів виробництва продуктів харчування з потребами ринку, призводить до нестабільності його фінансового стану.

      Для забезпечення необхідного рівня доходів та гарантування стабільності виробництва насіння і сільськогосподарських культур на цій основі держава обирає особливу форму взаємовідносин із сільським господарством, якому вона надає повну самостійність. Конкуренція на ринку змушує підприємства збільшувати виробництво продукції й тим самим забезпечувати аграрний ринок. Функції держави полягають у створенні умов для збуту насіння з гарантією, що зниження цін на аграрному ринку не буде нижчим від того рівня, який дозволяє працювати агроформуванням на принципах самофінансування. Отже, в умовах ринку держава гарантує успішний розвиток сільського господарства, створюючи йому пріоритетні умови порівняно з іншими галузями народного господарства. Цьому сприятиме дотримання Закону «Про пріоритетність соціального розвитку села та агропромислового комплексу в народному господарстві України». Що стосується виробництва насіння олійних культур, то насіння потрібно розцінювати, виходячи з того, що воно є товаром, який з допомогою природи за один рік може збільшуватися в десятки разів. Тому добре організоване насінництво є одним з найдешевших і швидких інноваційних факторів економічного підйому аграрного виробництва в умовах ринку. Вивчення досвіду організації та управління виробництвом насіння в країнах з розвиненим сільським господарством (США, Франція, Великобританія тощо) є необхідним для України. Насінництво тут ведеться на промисловій основі. Організовано промислові конвеєри з виробництва насіння сільськогосподарських культур. Насінницька робота інтегрується в університетах, наукових центрах і приватних фірмах, розміщених у найсприятливіших агрокліматичних умовах.

      Вся работа доступна по http://mydisser.com/ru/catalog/view/10333.html http://mydisser.com/ru/catalog/view/10333.html " target="_blank">Ссылке