Сутність основних засобів та особливості їх відтворення

     

      Трансформаційні процеси в Україні та реформування економіки спрямовують до пошуку альтернативних підходів, які можуть забезпечити розв’язання соціальних та економічних проблем, що виникли в організації виробництва та відтворенні основних засобів підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК.

      Для поліпшення процесу відтворення основних засобів необхідно в першу чергу з'ясувати сутність основних засобів. У зв’язку з цим, потребують уточнення такі економічні категорії як “основні засоби” та “відтворення основних засобів”.

      Аналіз досліджень вітчизняних та зарубіжних вчених, а також нормативно-правової бази, дають право стверджувати, що не існує єдиного розуміння таких понять як “основні засоби” та “основні фонди”. Але як зазначав К. Маркс “… будь-що починати важко, – це істина справедлива для кожної науки” [78, с. 5].

      Виробництво продукції відбувається у процесі взаємодії робочої сили та засобів виробництва. Успішне функціонування підприємств спиртопродуктового підкомплексу АПК здійснюється на основі органічної взаємодії таких факторів, як трудові ресурси, засоби, земля та предмети праці.

      К. Маркс зазначав, “…які б не були суспільні форми виробництва, працівники та засоби виробництва завжди залишаються його факторами. Але, якщо вони знаходяться окремо одне від одного, то вони є факторами при певних умовах. Для того, щоб взагалі відбувалося виробництво, вони повинні поєднатися. Це той особливий характер та метод, за допомогою якого здійснюється це поєднання та розрізняються різні епохи суспільного устрою” [81, с. 43-44].

      Першим хто надав наукове визначення основним фондам був А. Сміт, який вважав, що фондом є будь-яке нагромадження продуктів землі та праці [131; 132].

      Основні фонди – “… це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживній формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, … частинами в міру спрацювання” [47, с. 106].

      На думку С. С. Аптекаря, основні фонди промислового підприємства включають засоби праці, що багаторазово беруть участь у процесі виробництва, виконуючи якісно різні функції та тривалий час не змінюють своєї натуральної форми [46].

      А. Г. Загородній та Г. Л. Вознюк вважають поняття “основні засоби” та “основні фонди” синонімами. У фінансовому словнику за їх редакцією основні засоби розглядають як сукупність матеріальних активів, які тривалий час у незмінній натурально-речовій формі використовуються у процесі виробництва [53].

      Основні засоби є матеріальною базою, яка характеризує економічний потенціал підприємств. Від їх величини, якості та ефективності використання залежать масштаби і темпи зростання виробництва та реалізації продукції.

      В. В. Баліцька звертає увагу на спільні риси, що поєднують категорії “основні засоби” та “основні фонди” – це “… тривалий термін використання, нарахування зносу, поступове перенесення вартості на вартість новоствореного продукту…” [10, с. 30].

      Різниця між поняттями “основні фонди” і “основні засоби” полягає в тому, що під “основними фондами” потрібно розуміти матеріально-речовий вміст конкретних об'єктів, а під “основними засобами” грошове вираження основних фондів.

      Відповідно до П(С)БО 7 поняття “основні фонди” не застосовують, а використовують лише термін “основні засоби” [89]. У Міжнародних стандартах фінансової звітності №16 “Основні засоби” основними засоби є “… матеріальні активи, які використовуються компанією для виробництва чи поставки товарів (послуг), для здачі в оренду, для адміністративних цілей; і які будуть використовувати більше одного періоду” [86]. Відмітимо, що згідно податкового кодексу України термін “основні фонди” замінено на “основні засоби”, під якими розуміють “… матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі,

     незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 2500 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік)” [105, ст.14 п.п. 14.1.139].

      Від забезпеченості підприємств основними засобами залежить виробництво та зміна асортименту продукції, а також запровадження нових її видів. Як відомо Г. А. Семенов та М. О. Банкова під основними засобами підприємства розуміють активи, які використовуються як для виробничого, так і невиробничого призначення [128]. На думку А. М. Поддєрьогіна, основними засобами є сукупність матеріально-речових цінностей, які діють в натуральній формі протягом тривалого часу як у сфері матеріального виробництва, так і в невиробничій сфері. Крім того, до основних засобів належать капітальні вкладення на покращення земель та орендовані споруди, будівлі, обладнання та інші об’єкти, що належать до цих засобів [151].

      В. М. Гриньова основні засоби визначає як грошову оцінку основних фондів у формі матеріальних цінностей, що мають тривалий період функціонування [40]. А Н. А. Сафранова зазначала, що під основними засобами слід розуміти не грошову оцінку основних фондів, а грошову оцінку засобів праці [49].

      На думку Н. О. Шевченко, основні засоби визначено як матеріальні активи підприємства, що неодноразово беруть участь у процесі виробництва, зберігають свою натуральну форму, переносять свою вартість частинами на новостворений продукт, термін використання яких перевищує один рік (або операційний цикл), призначені для використання самим підприємством, а також для надання в оренду іншим особам для здійснення виробничих та управлінських функцій, а також соціально – культурних заходів, що в цілому дозволяє підприємству одержувати економічну вигоду [157].

      Характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку визначають основні засоби, які здійснюють безпосередній вплив на ефективність виробництва, якість роботи та результати своєї фінансово-господарської діяльності. [20]. Вони є основою виробничого процесу, який починається із придбання основних засобів та завершується їх вибуттям.

      Вся работа доступна по http://mydisser.com/ru/catalog/view/10333.html http://mydisser.com/ru/catalog/view/10334.html " target="_blank">Ссылке