Економічна сутність управління ресурсами бюджету великого промислового регіону

     

      Ситуація в Україні, яка на сьогодні склалась в економічній і соціальній сферах, характеризується незавершеністю процесу реформування бюджетної, податкової і пенсійної систем. Саме тому бюджет, будучи головною ланкою фінансової системи держави, повинен знаходитись у центрі уваги всіх суб’єктів управління економікою і фінансами, а також вчених і дослідників у напрямі розробки комплексу дієвих заходів, упровадження яких дасть змогу з гордістю стверджувати, що Державний та місцеві бюджети – основні джерела фінансування соціально-економічного розвитку країни, ефективні інструменти впливу на процес відтворення й регулювання всіх соціально-економічних та більшості науково-технічних, процесів у державі. Ефективність формування та використання бюджетних ресурсів значною мірою залежить від якості механізму управління ресурсами бюджетної системи держави.

      Проблематика бюджету й управління його ресурсами вже не одне десятиліття займає провідне місце у наукових дослідженнях вітчизняних і зарубіжних вчених. Теоретичні основи цієї області знань сформовані в працях Дж.М. Кейнса, Дж. Мілля, Л. фон Мізеса, Ф. Нітті, В. Парето, К.Г. Рау, А. Сміта, П. Самуельсона, Жан Б. Сея, Р. Штурма та ін. Вагомий внесок у розвиток теорії і методології функціонування бюджетної системи зробили такі вчені та економісти як: В.Л. Андрущенко, В.Д. Базилевич, І.М. Бескід, Л.О. Баластрик, В.М. Білопольська, А.Ю. Бережна, С.А. Буковинський, І.Г. Благун, Д.П. Боголєпов, Т.С. Бабич, О.Д. Василик, Г.Л. Вознюк, Р.М. Воронко, М.М. Вишегородцев, П.К. Германчук, І.І. Д’яконова, В.Г. Дем’янишин, Л.А. Дробозіна, А.О. Єпіфанов, В.І. Захарченко, М.А. Зварич, А.Г. Завгородній, С.І. Іловайський, В.І. Кравченко, О.П. Кириленко, Л.Є. Клець, І.М. Кулішер, С.В. Ковальчук, І.О. Луніна, Л.Л. Лазебник, С.В. Льовочкін, В.Н. Лексин, В.І. Мельник, Т.Л. Миронова, А.Г. Мазур, В.І. Малахов, В.В. Моісєєнков, Н.Н. Некрасов, В.М. Опарін, В.І. Оспіщев, І.Х. Озеров, К.В. Павлюк, Ю.В. Пасічник, В.Ф. Павленко, Л.В. Панкевич, П.В. Проноза, О.Р. Романенко, О.М. Румянцев, В.М. Родіонова, І.В. Сало, Л.Д. Сазонова, Т.С. Смовженко, І.Б. Стефанюк, Л.В. Сафонова, О.О. Сунцова, В.М. Суторміна, В.М. Федосов, Л.В. Фещенко, Л.І. Ходський, Н.І. Хімічева, О.І. Хорошева, М.В. Чечетов, Н.Ф. Чечетова, С.І. Юрій, П.І. Юхименко, Н.І. Яшина та ін.

      Зазначимо, що проблеми управління соціально-економічним розвитком територіальних систем («регіонів») України з урахуванням їх економічного та фінансового потенціалу в умовах розбудови ринкової економіки висвітлено в роботах: О.І. Амоші, Е.Б.Алаєва, С.В. Богачова, О.В. Баженової, В.П. Вишневського, З.С. Варналія, В.Є. Воротіна, В.М. Геєця, М.І. Долішнього, Б.М. Данилишина, К.В. Давискіби, О.П. Добровольської, О.Б. Жихор, А.І. Землянкіна, С.Ю. Колодій, В.С. Куйбіди, К.В. Кравченко, Л.М. Кузьменко, Т.С. Клебанової, М.О. Кизим, А.І. Кубаха, В.І. Ляшенка, Е.М. Лібанової, В.К. Мамутова, Ю.В. Макогона, А.Ф. Процая, С.А. Романюк, Л.А. Савельева, О.М. Тищенко, К.А. Фісун, В.М. Хобти, М.Г. Чумаченка, Л.Г. Червової, О.І. Черняк, Л.О. Чаговець, О.І. Шаблій, Л.Т Шевчук. Щодо самої теорії управління, то її всебічно та повно досліджували Р.Л. Акофф, І. Ансофф, Г.В. Атаманчук, І.Т. Балабанов, І.П. Булєєв, А.Г. Гранберг, П.Ф. Друкер, Л.І. Дмитриченко, П.В. Єгоров, Д. Кліланд, В. Кінг, А. Кульман, В.І. Кноррінг, А.Г. Лобко, В.І. Мухін, А.С. Маршалова, Д.О. Новіков, А.С. Новоселов, С.Л. Оптнер, Ю.О. Путятін, Б.А. Райзберг, З.П. Румянцева, Р.А. Фатхутдінов, А.В. Шегда та ін.

      Дослідження теоретичних основ механізму управління ресурсами бюджету держави та її регіонів вимагає попереднього окреслення понять: «бюджет», «бюджетні ресурси», «управління», «бюджетний менеджмент», «управління бюджетними ресурсами», «механізм», «механізм управління», «механізм управління бюджетними ресурсами», «регіон», «механізм управління бюджетними ресурсами регіону».

      Уперше бюджет держави почали складати у XVII ст. в Англії, а пізніше у Франції. З кінця XVII ст. бюджетом називали документ, який містив затверджений парламентом план доходів і видатків держави [95, с. 196]. Також цей документ називали «розпис грошових доходів і видатків держави», «кошторис доходів і видатків держави», «державний розпис». Термін «бюджет» набув розповсюдження у офіційних документах лише на початку XIX ст., його буквальний переклад означає «шкіряний мішок», «шкіряний гаманець», що походить від старонорманського «boudgette» [40, с. 21]. У свою чергу, український вчений-економіст Ю.В. Пасічник, дослідивши праці вчених XVIII-XIX ст., відзначив, що ряд французьких вчених цієї доби, – Жак Неккер («Управління фінансами»), де Раммель («Фінанси Франції»), маркіз Одіфре («Фінансова система Франції»), характеризуючи призначення та суть бюджету, визначення цього терміна не дають. Проте, на думку вченого, саме протягом XIX ст. відбувалося оформлення терміну «бюджет» у відносно зрозуміле поняття. Так, першим його наукове визначення дав представник класичної школи політекономії – Ж.Б. Сей у своїй праці «Про державне майно та податки», як «рівновагу між державними потребами і коштами, які держава може залучити для виконання своїх функцій, цілей, завдань» [165, с. 340].

      Проведений нами аналіз робіт вчених XIX – XXІ ст. свідчить про достатньо різнопланове трактування поняття бюджету (додаток А). На самому початку (XIX ст.) його визначали як: рівновагу (Жан Батіст Сей); державний кошторис (К. Рау); відомість (або таблицю), що містить передбачення доходів і видатків протягом певного періоду (Поль Леруа-Больє); розпис державних доходів і видатків на певний період (К. Маркс, В.О. Лебедєв). На наш погляд, ототожнення бюджету з розписом або кошторисом є не зовсім коректним, бо в сучасній бюджетній практиці складання цих документів передує складанню бюджету. Протягом першої половини XX ст. хоч і існували більш всеохоплюючі визначення поняття бюджету, однак, на нашу думку, дані визначення також не в повній мірі розкривали всі його сторони. Так, професор І.М. Кулішер розглядав бюджет як вираження або відображення всього державного господарства або фінансів держави [106, с. 5], а інший вчений, С.І. Іловайський, – як фінансовий закон, за яким має керуватися державне господарство протягом визначеного проміжку часу [86, с. 56]. У цей же період Рене Штурм, даючи своє визначення державному бюджету, обмежився тільки поясненням його, як акту, що містить попереднє схвалення доходів і видатків [264].

      Д. Боголєпов є одним з небагатьох вчених цього часу, який розглянув бюджет з позиції економіки, фінансів і юридичного боку проблеми, надавши наступну дефініцію даному терміну: «у сфері державного господарства під бюджетом розуміємо, передусім, сукупність доходів і видатків протягом певного періоду часу, по-друге, визначений у цифрах план ведення державного господарства, установлений на наступний бюджетний період, і закон, згідно з яким стягуються доходи та здійснюються видатки» [30, с. 53].

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16847.html " target="_blank">Ссылке