Методичний підхід до виявлення резервів зростання податкових надходжень в бюджет великого промислового регіону

     

      Залежність податкових надходжень обумовлена комплексом соціально-економічних чинників, що в узагальненому вигляді можна визначити як сукупність причин зміни обсягу податкових надходжень. Особливе значення при дослідженні причинно-наслідкових зв’язків має визначення часової послідовності: причини завжди повинні передувати наслідкам, в той же час не всі попередні явища можна визначити як причини, а подальші – як наслідки. У соціально-економічній реальності причину та наслідки необхідно розглядати як суміжні явища, поява яких обумовлена комплексом супутніх більш простих причин та наслідків.

      Поміж складними групами причин та наслідків можливі багатозначні зв’язки, в яких одну причину наслідує то одна, то інша дія, або одна дія має декілька різних причин. У цьому випадку для визначення однозначного причинно-наслідкового зв’язку поміж явищами або для можливості передбачити наслідки конкретної причини, потрібне повне абстрагування від усіх інших причин в часовому або просторовому середовищі, що вивчається. Саме на цьому етапі визначається адекватність майбутньої моделі. Абстрагування від несуттєвих властивостей і зв’язків призводить до спрощення реальних явищ та процесів, – у той же час без такого спрощення неможливе наукове пізнання, адже якісний аналіз – це вихідний та заключний етапи статистичного моделювання зв’язків.

      Другий етап пов’язаний з вибором та формуванням типу статистичної моделі, - він базується на узагальненні результатів першого етапу для опису залежностей статистичною моделлю конкретного типу.

      За наявності стохастичних залежностей поміж чинниками для комплексного їх дослідження частіше використовуються регресійні моделі. Разом з тим, для опису зворотних зв’язків одного рівняння, навіть з включенням багатьох чинників, недостатньо. Для рішення задачі зворотних зв’язків в структурі статистичного моделювання була розроблена теорія систем рівнянь або теорія причинних комплексів [76, с. 140-141]. Це пов’язано з тим, що за допомогою одного рівняння досить складно визначити внутрішню структуру взаємозв’язків поміж чинниками, адже при розрахунку рівняння регресії відбувається складний процес елімінування взаємозв’язків поміж факторами й визначення дійсного їх впливу на результуючу ознаку. За допомогою одного чи декількох рівнянь, в яких напрями зв’язку односпрямовані за ланцюгом «причина-наслідок», практично дуже складно визначити, яка структура внутрішніх зв’язків поміж факторами, що формують комплекс «причин», як відбувається їх елімінування, який опосередкований вплив факторів. Як раз побудова системи рівнянь регресії забезпечує статистичний опис взаємозв’язків факторів та дає можливість такого статистичного опису взаємозв’язків факторів, що дозволяє більш ґрунтовно вивчити структуру причинних зв’язків, що лежать в основі варіації результативної ознаки. У роботі автор під причинним комплексом розуміє систему моделей, що відображає залежність із урахуванням ієрархії (або супідрядності) впливу факторів.

      В узагальненому вигляді побудова причинного комплексу моделей взаємозв’язку починається з формування ознакового простору з визначенням факторних та результативних ознак та системи показників, що кількісно оцінюють ці ознаки. Наприклад, проведене дослідження та практика формування дохідної частини бюджету області свідчить, що податкові надходження в першу чергу пов’язані з рівнем фінансово-економічного розвитку регіону, що й визначає базу податкових надходжень до бюджету регіону. В першу чергу це результати діяльності промисловості, будівництва та сфери послуг, рівень доходів населення, фінансові результати економічної діяльності суб’єктів господарювання та рівень їх фінансової заборгованості.

      Якщо розглянути наведені сфери діяльності як окремі підсистеми, то з наведених підсистем видно, що в структурі формування податкових надходжень напрями причинно-наслідкових зв’язків носять як прямий, так і зворотний характер. З одного боку, всі вони формують обсяги податкових надходжень, тобто на першому етапі всі наведені підсистеми формують причинну складову, тому їх можна визначити як факторні ознаки (xi), а за результативну береться показник, що оцінює обсяги податкових надходжень (y). У той же час фінансові результати визначаються як обсягами виробництва, так і обсягами інвестицій в основний капітал, – ці ж самі чинники обумовлюють і фонд оплати праці та наявні доходи населення.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16847.html " target="_blank">Ссылке