Проблеми функціонування сучасних економічних систем в умовах глобалізації

     

      У XXI столітті світове господарство вступило у якісно нову стадію розвитку, однією з визначальних ознак якої є глобалізація а перспективи розвитку планетарної цивілізації пов’язані з ефективністю функціонування глобальної економічної системи. Якщо з ХVII століття до першої половини XX століття відбувалося формування незалежних національних держав, то у другій половині XX століття почався зворотний процес об’єднання. Ця нова тенденція з 1950-х отримала розвиток спочатку в Європі і в подальшому поширилася і на інші регіони планети. Багато країн почали добровільно в певній мірі відмовлятися від повного національного суверенітету і утворювати об’єднання з іншими державами. Головною причиною цього процесу було прагнення до підвищення економічної ефективності виробництва, і тому сама інтеграція носить передусім економічний характер.

      В контексті предмету економічних досліджень поняття глобалізації трактують як процес трансформації економічних і господарських структур у напрямі становлення цілісної, єдиної світової геоекономічної реальності. Проблеми глобалізації є об’єктом досліджень провідних представників вітчизняної та зарубіжної науки. Зокрема, економічні аспекти проблем глобалізації займають значне місце у працях В. Базилевича, У. Бека, О. Білоруса, Р. І. Валлерстайна, А. Гальчинського, В. Іноземцева, М. Кастельса, Г. Колодки, Е. Кочетова, Т. Левітти, 3. Луцишин, Д. Лук’яненка, А. Мокія, В. Новицького, О. Плотнікова, Є. Савельєва, В. Сіденка, Дж. Сакса, Дж. Сороса, Дж. Стігліца, Дж. Томпсона, , А. Філіпенка, Т. Фрідмана, П. Хірста та інших відомих дослідників.

      Глобалізація — явище об’єктивне і закономірне, необхідною передумовою якого, в більшості, є стабільність і безпека. Детермінантами глобалізації виступають: вільне поширення інформації, сприятлива для бізнесу податкова і грошова політика, захист приватної власності, а також, хоча б часткова підзвітність державних структур і корпорацій суспільству.

      Глобалізаційні процеси в економічній сфері сьогодні набувають все більшої актуальності і зумовлюють зростання взаємозв’язків і взаємозалежності національних економічних систем. Становлення у провідних країнах «нової економіки», заснованої на інформаційних технологіях і комп’ютерних мережах, розглядається як передумова переходу до принципово нової парадигми економічного розвитку. У зв’язку з цим відбуваються і якісні зміни у управлінні економічними системами в умовах, що постійно змінюються і спричиняють загострення конкурентної боротьби.

      Існують різні визначення глобалізації, різні підходи до розуміння її аспектів і сфер, а також різні уявлення про те, наскільки глобалізація є універсальним і всеосяжним явищем світового геополітичного розвитку. У найбільш загальному випадку виокремлюється три виміри глобалізації [4, 23, 37, 105]:

      − як постійно тривалий історичний процес;

      − глобалізація, як гомогенізація і універсалізація світу;

      − глобалізація, як руйнування національних кордонів.

      Глобалізаційні процеси сьогодні виступають не тільки у вигляді відносин між державами, але й у вигляді мережі взаємодій, що забезпечує зв’язок усього світового співтовариства. Це всебічне поширення культурних, соціальних, економічних, фінансових, політичних, технологічних, інформаційних та інших механізмів, передусім, західної цивілізації, яка в своєму розвитку несе як позитивні, так і негативні тенденції.

      У більшості випадків, під «глобалізацією» розуміють багатогранний процес переростання національних і регіональних проблем у загальносвітові та формування нового господарського, соціального і природно-біологічного глобального середовища. Елементи глобалізації діяли і раніше, на всіх етапах становлення цивілізації і вчені по різному трактують і датують етапні події в загальносвітовому зближенні, відзначаючи відкриття Марко Поло і Магеллана, об’єднуючий характер першої промислової революції тощо. Поступове зближення країн і континентів характеризує всю історію людства і в цьому контексті вся світова історія — це свого роду сукупність повільних і швидких кроків окремих соціальних спільнот у напрямку глобального зближення. Факт взаємозалежності був відомий задовго до появи терміну глобалізація. Ще Монтеск’є у «Дусі законів» оптимістично підсумовує: «Дві нації, взаємодіючи одна з однією, стають взаємозалежними; якщо одна зацікавлена продати, то друга зацікавлена купити; їхній шлюб виявляється заснованим на взаємній необхідності ».

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16855.html " target="_blank">Ссылке