Організаційно-економічні заходи активізації розвитку малого підприємництва

     

      Серед основних завдань активізації МП можна виділити вдосконалення економіко-правового і кредитного регулювання сфери малого підприємництва, зокрема державної регуляторної політики у сфері МП, та застосування кредитних інструментів сприяння розвитку МП і, насамкінець, упровадження дієвих заходів з обмеження тінізації економіки та вдосконалення спрощеної системи оподаткування.

      Основу активізації розвитку МП також становить підвищення ефективності механізмів внутрішнього ринку, поширення експортної діяльності малих підприємств України, раціоналізація витрат, удосконалення структури товарного експорту в напрямку збільшення в ньому частки товарів з високим рівнем доданої вартості.

      Так, неможливе просування вперед без удосконалення режиму кредитування, що здатне забезпечити розширене фінансування малих підприємств. Основною причиною розвитку кредитних відносин є необхідність забезпечення процесу відтворення.

      У якості кредиторів можуть виступити інші, більш платоспроможні підприємства, страхові або інвестиційні компанії, фінансові установи, пенсійні або інвестиційні фонди, банки. Згідно із Законом України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-III за ст. 49 банки здійснюють кредитні операції у вигляді: здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені; надання гарантій і поручительств та інших зобов’язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі; придбання права вимоги на виконання зобов’язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг); лізинг. В Україні виникла небезпечна тенденція щодо кредитування малих підприємств, адже і банки, і суб’єкти господарювання вважають кредитування високоризиковим бізнесом. У секторі МП ситуація є критичною, адже його кредитування майже припинилося у зв’язку з надто високими ризиками, низькими прибутками в абсолютному вираженні, проблемами із заставою. Крім того, нинішня вартість банківських кредитів (більше 25 %) є зависокою для суб’єктів підприємництва.

      Із причин дороговизни банківських кредитів у 2009 р. обсяги кредитування суб’єктів господарювання збільшилися тільки на 5 %, а сектора нефінансових корпорацій – на 3,3 %. У свою чергу, кредити в поточну діяльність виросли на 4,1 %, інвестиційну діяльність – на 6,8 %.

      За умов розвинутого ринку фінансових послуг з метою кредитування суб’єктів МП у країнах ЄС успішно застосовують комерційні, лізингові, іпотечні та інші кредити. Важливою передумовою формування сприятливого режиму кредитування в Україні є забезпечення фінансової стабільності в частині підвищення довіри до влади щодо спроможності національної грошової одиниці, забезпечення курсової та цінової стабільності, розв’язання боргових проблем фінансового сектора, удосконалення регулювання банківської діяльності, розширення ресурсної бази кредитної системи України через застосовування додаткових ресурсів для капіталізації, підтримання ліквідності банківської системи тощо; відновлення збалансованого розвитку фінансового ринку та його інфраструктури; підвищення фінансової стійкості банківської системи; підвищення норми гарантування вкладів для малих підприємств; розробка механізму й окреслення низки інструментів впливу на діяльність іноземних банків щодо кредитування малих підприємств.

      Розвиток інфраструктури ринку кредитних послуг, розширення окремих фінансових інструментів, а також інтенсифікація конкуренції серед учасників кредитно-фінансового ринку дозволяє мобілізувати достатні фінансові ресурси та їх ефективне розміщення. Тому напрямами вдосконалення режиму кредитування вітчизняних суб’єктів МП є: − цілеспрямоване формування та розвиток системи кредитних установ із різною організаційною базою, об’єднаних загальною метою кредитного забезпечення підприємств у складі: державних, комерційних і спеціалізованих банків, регіональних фондів підтримки підприємництва, кредитних спілок, товариств взаємного гарантування та кредитування, лізингових і факторингових фірм, інноваційних та інвестиційних фондів, а також міжнародних фінансових організацій, що впливають на реалізацію програм кредитування українських товаровиробників;

      − удосконалення умов для співпраці комерційних банків та підприємців на взаємовигідних умовах через стимулювання комерційних банків до кредитування МП;

      − активізація створення системи гарантування і забезпечення, поліпшення страхового обслуговування підприємництва;

      − підтримка процесу самоорганізації суб’єктів МП через створення фондів взаємного фінансування для розв’язання проблем кредитування;

      − розширення форм кредитування підприємств, зокрема формування пільгового інвестиційного кредитування та розвиток компенсаційних позик, підвищення обсягів венчурного, експортного кредитування і мікрокредитування, підтримка кредитної кооперації та фінансового лізингу.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16862.html " target="_blank">Ссылке