Розроблення концептуальних засад механізму державного регулювання розвитку територіальних систем

     

      Розбалансованість соціально-економічного розвитку регіонів, а також кризові явища, які дестабілізували економічну ситуацію, вимагають активізації державних заходів в напрямі підтримки територій, забезпечення подолання внутрішніх диспропорцій розвитку їх економічних систем, стабілізації ринкових механізмів та підвищення рівня життя громадян. Впродовж багатьох років механізм регулювання територіального розвитку суттєво залежав від суб’єктивних чинників, передусім політичних процесів, що не завжди узгоджувалося з офіційно визначеними пріоритетами і завданнями внутрішньої регіональної політики. Сучасні процеси обумовлюють необхідність зміни формату регулювання територіальним розвитком, вибору дієвого інструментарію втручання в економічну систему, ефективного розподілу повноважень та відповідальності, спрямованого на подолання диспропорцій та асиметрії, а також реалізації наявного потенціалу та конкурентних переваг. Зазначене має лягти в основу формування нових концептуальних положень щодо регулювання розвитку територіальних систем і формування та реалізації регіональної політики, спрямованої передусім на подолання економічних відмінностей та забезпечення якості територіального розвитку. В цьому контексті доцільним є вдосконалення методологічних положень щодо державного регулювання територіальних систем за рахунок впровадження принципу забезпечення внутрішньотериторіального збалансованого економічного розвитку, зміст якого полягає у сприянні усунення економічних диспропорцій завдяки більш повної реалізації наявного потенціалу територіальних систем.

      Базовими положеннями цих положень можна вважати наступне:

      - повинні бути сформовані умови забезпечення збалансованого розвитку територій та усунення причин поглиблення їх диференціації;

      - стратегічний вектор розвитку територій має бути спрямований на активізацію використання внутрішнього економічного потенціалу з одночасним визначенням свого місця в загальнонаціональній економічній системі;

      - мають бути створені сприятливі умови для саморозвитку регіонів та формування достатньої економічної бази, необхідної для розв’язання економічних і соціальних проблем;

      - економічний потенціал розвитку територіальних систем повинен спрямовуватися на забезпечення динамічного збалансованого зростання, активного використання конкурентних переваг території та підвищення їхньої інвестиційної привабливості. Пропоновані положення щодо територіального розвитку, передусім, передбачають зміну механізму його регулювання. Концептуальними засадами цього механізму має стати, по-перше, активне використання інструментарію підтримки розвитку територій та вироблення дієвих механізмів узгодження державних, регіональних та місцевих інтересів; по-друге, надання допомоги в питаннях розв’язання проблемних питань, які регіон самостійно не може вирішити; по-третє, забезпечення ефективної співпраці між суб’єктами регулювання різних рівнів на засадах стратегічного партнерства; по-четверте, впровадження чіткого і прозорого фінансового забезпечення механізму вирівнювання територій на засадах збалансованого їх розвитку, підвищення конкурентоспроможності територій; формування інноваційної моделі розвитку (рис. 3.1.).

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16880.html " target="_blank">Ссылке