Механізми регулювання розвитку внутрішнього ринку продукції лісової промисловості України

     

      Зі вступом України в СОТ та поглибленням інтеграційних трансформацій для України актуалізуються проблеми формування стратегічного бачення галузевого розвитку національної економіки, розроблення та реалізації середньо- і довгострокових заходів розвитку їхніх конкурентних переваг на внутрішньому ринку та в експортній діяльності. Відповідно до взятих Україною зобов’язань у зв’язку з приєднанням до СОТ [212], значно обмежуються можливості держави впливати на стан внутрішнього ринку. Тому в процесі формування та реалізації заходів, спрямованих на регулювання розвитку внутрішнього ринку України, потрібно враховувати низку чинників [24], зокрема:

      – обмеження використання тарифних механізмів стимулювання експорту та сувора прив’язка митних тарифів на імпорт;

      – ускладнення захисту внутрішнього ринку, зокрема в частині протидії імпортній експансії;

      – суттєві обмеження щодо субсидування вітчизняних виробників (ідеться про адресні субсидії та надання субсидій на заміщення імпорту);

      – обмеження можливостей цінового регулювання на внутрішньому ринку, зокрема встановлення мінімальних імпортних цін або максимальних цін вітчизняних виробників; – зниження можливостей нетарифного регулювання зовнішньоторговельної діяльності, передусім через ліцензування імпортної діяльності;

      – виключення практики податкової диференціації національних виробників стосовно імпортерів.

      Необхідність державного регулювання внутрішнього ринку в Україні зумовлена тим, що на початку трансформаційного періоду були переоцінені ринкові механізми саморегулювання і недооцінена роль держави в його регулюванні, що призвело до загострення проблем розвитку внутрішнього ринку [16, с. 61], а саме: першочергова необхідність у забезпеченні якісного розвитку внутрішньої торгівлі; невідповідність параметрів внутрішнього ринку інвестиційних і споживчих товарів вимогам економічного розвитку; неефективність ринкових важелів та обмеженість важливих соціально-економічних умов для ефективного розвитку внутрішнього ринку; необхідність подолання розбалансованості в економіці країни; вагомість формування цивілізованого ринку для становлення європейських стандартів життя.

      До основних завдань впливу держави на внутрішній ринок належать: впровадження правил здійснення підприємницької діяльності; забезпечення захисту прав власності та виконання формальних правил поведінки; стимулювання заходів розвитку ринку, що не можуть бути реалізовані недержаними інституціями. Для цього державою повинна бути вироблена виважена політика щодо розвитку внутрішнього ринку, яка враховувала б пріоритети розвитку окремих секторів економіки, до якого належить і лісова промисловість.

      Зростання внутрішнього ринку лісопродукції визначають наступі чинники: необхідність переозброєння основних фондів галузей; реалізація нових проектів у лісопромисловості; необхідність імпортозаміщення окремих видів устаткування. Активізація розвитку галузей, що споживають продукцію ЛП, потребує, у першу чергу, забезпечення сприятливого інвестиційного клімату в промисловості, особливо машинобудуванні, транспорті та будівництві, прийняття прямих державних рішень щодо розвитку найважливіших з них. ЛП є унікальною системою господарювання, оскільки основною сировиною виробництва товарів є найважливіші природні ресурси – ліс, а також те, що продукція ЛП використовується практично у всіх сферах економічної діяльності. Відповідно, розвиток внутрішнього ринку продукції ЛП має важливе значення у розвитку національної економіки та відіграє важливу роль в контексті економічної та екологічної безпеки країни. Найголовнішим напрямом державної політики у відношенні розвитку внутрішнього ринку продукції ЛП є здійснення спеціальних заходів, спрямованих на стимулювання прогресивних структурних змін у ЛП. У цих цілях варто впроваджувати заходи для збільшення попиту на продукцію ЛП на внутрішньому ринку, активізації інноваційної діяльності, реформування підприємств, розвитку інфраструктури і вирішення соціально-економічних проблем.

      Методика визначення попиту на продукцію ЛП повинна включати дві послідовні стадії робіт: аналітичну і прогностичну.

      Аналітичну стадію роботи слід починати з оцінки стану ЛП та визначення забезпеченості регіонами продукцією ЛП, що було зроблено в другому розділі дисертаційного дослідження. Далі доцільно визначити основних споживачів продукції ЛП на внутрішньому ринку та поза його межами. Це передбачає виявлення та аналіз тенденцій розвитку виробництва і споживання продукції ЛП в провідних країнах експортерах та імпортерах цього продукту.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16881.html " target="_blank">Ссылке