Віддзеркалення методології управління конкурентоспроможністю в законодавстві України
Функціонування ринкових відносин, в основі яких лежить багатоукладна економіка, передбачає створення рівних можливостей для суб’єктів господарської діяльності, а також їх конкуренцію, під якою розуміється змагальність суб’єктів господарювання, коли їхні самостійні дії обмежують можливості кожного з них впливати на загальні умови реалізації товарів на ринку і стимулюють виробництво тих товарів, яких потребує споживач.
Розвинені товарно-грошові відносини породжують таку форму конкуренції, яка призводить до формування класичних монополій. Навпроти, досить специфічні умови формування і розвитку економічної системи в СРСР призвели до появи так званого «соціалістичного» монополізму. Соціалістична держава, як носій політичної влади і власник основних засобів виробництва, проводила свідому економічну політику щодо планово ведення народного господарства, основним інструментом якої був набір адміністративно-командних методів управління економікою. Зрештою це призвело до формування особливої форми соціалістичного монополізму, коли вся економічна система держави перетворилась на єдиний народногосподарський комплекс.
Монополізм у нашій державі є також породженням політики концентрації і спеціалізації виробництва та інших сфер життєдіяльності. Саме тому, визначивши в Законі України «Про економічну самостійність України» від 3 серпня 1990 р. зміст, мету та основні принципи економічної самостійності України як суверенної держави, механізм господарювання, регулювання економіки і соціальної сфери, організації фінансово-бюджетної, кредитної та грошової системи України, Верховна Рада України в постанові про реалізацію зазначеного закону включила до переліку законодавчих актів, які б забезпечували дію Закону України «Про економічну самостійність України» [129], антимонопольне законодавство. За час, що минув, зроблено вагомі кроки на шляху формування антимонопольного законодавства. Так, 18 лютого 1992 р. було прийнято Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності», який визначав правові основи обмеження і попередження монополізму, недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності та здійснення державного контролю за додержанням норм антимонопольного законодавства. З набранням чинності Законом України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 р. [131], Закон «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» втратив чинність. Верховна Рада України 26 листопада 1993 р. прийняла Закон України «Про Антимонопольний комітет України», який визначив правове становище Комітету, його органів та посадових осіб [128]. Правові засади захисту господарюючих суб’єктів і споживачів від недобросовісної конкуренції визначає Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 7 червня 1996 р. [130].
Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/15058.html " target="_blank">Ссылке
