Ефективність використання трудового потенціалу в особистих селянських господарствах

     

      Відносини власності, що ґрунтуються на демонополізації, роздержавленні і приватизації економіки, забезпечують для населення свободу вибору між зайнятістю і незайнятістю в суспільному виробництві, а також самостійне визначення видів і форм трудової діяльності. Логічним продовженням цієї тенденції є вивільнення та безпрецедентне посилення ролі соціально-психологічних чинників зайнятості. Досягнення продуктивної зайнятості населення як фундаменту і водночас чи не найважливішого показника соціальної орієнтованості сучасного ринкового господарства є можливим за умови гармонійної взаємодії двох компонентів системи регулювання зайнятості – об’єктивної та суб’єктивної [20, с.35].

      Здійснений поглиблений порівняльний аналіз виходу валової продукції особистих селянських господарств в розрахунку на одиницю сільськогосподарських угідь або ріллі в порівнянні з сільськогосподарськими підприємствами показав, що рівень продуктивності праці тут не зростає. Це, певною мірою, пояснюється стрімким зростанням площі земельних наділів та впливом факторів оточуючого економічного середовища.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/10335.html " target="_blank">Ссылке