Удосконалення структури виробництва в особистих селянських господарствах

     

      В результаті аграрної реформи сформувалась структура сільських жителів типова для ринкової економіки. З точки зору власності на виробничі ресурси практично усі раніше працюючі в колгоспах і реформованих радгоспах стали власниками майнових і земельних паїв. У період формування ринкових відносин в аграрній сфері надзвичайно важливою умовою виступає оренда землі. Вона являє собою реально функціонуючу складову ринку землі, що забезпечує тимчасовий перерозподіл її між землевласниками і землекористувачами. Виразом відносин орендодавця й орендаря виступає орендна плата.

      Однак, селяни як орендодавачі зазнають великих втрат внаслідок невигідної для них організації земельно-орендних відносин (насамперед, щодо розміру орендної плати). Хоча, відповідно до чинних рекомендацій з цього приводу, її розмір поступово підвищився з 0,5% грошової оцінки земельних ділянок, які здавалися в оренду, до 2%, все ж у реальному вимірі вона залишається надзвичайно низькою. Зокрема, у 2008 р. її середня величина (у зерновому еквіваленті) по всій сукупності агроформувань, які брали землю в оренду, становила лише 1,45 ц з га (або 4-5% врожаю, зібраного з одиниці площі), що є в кілька разів меншим, ніж у країнах Європи і Північної Америки, де цей показник сягає 15-25% відсотків і більше. Неодноразові спроби науковців переконати тих, хто давав такі надзвичайно не вигідні для селян-орендодавачів рекомендації, у їх помилковості залишилися безрезультатними. Одне із заперечень цих діячів зводилося до того, що такі нормативи орендної плати одним із своїх завдань мають прискорене формування на селі середнього класу (і в тому числі з орендарів). При цьому аргументи вчених щодо того, що вирішувати цю проблему за рахунок найбідніших селян-орендодавачів не тільки помилково, але й шкідливо для всієї системи формування орендних відносин до уваги не бралися [169, с.70].

      Тому, як наслідок зазначених вище положень, на запитання анкети: “Чи задоволені Ви тим, що за передану в оренду земельну частку (пай) одержуєте орендну плату” 56,7% респондентів відповіли позитивно, а 43,3% - негативно (суттєвих різниць по досліджуваних районах немає). І це, як правило, селяни працездатного віку. Безумовно, орендна плата поліпшує матеріальний достаток кожного селянина. Однак, орендна плата за земельні паї дуже мала. Тому вона може розглядатися як істотна соціальна підмога лише для селян-пенсіонерів[120, с.59].

      На момент проведення дослідження нижня межа орендної плати була законодавчо встановлена на рівні 1% від грошової оцінки землі. Указом Президента України від 13 вересня 2009 року “Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян-власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)” визначено підвищення рівня орендної плати за земельні ділянки сільськогосподарського призначення та земельні частки (паї) у розмірі не менше 1,5% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) й поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря. Однак, проведене опитування свідчить про те, що в більшості сільськогосподарських підприємств розмір орендної плати не тільки не перевищує законодавчо встановленого розміру, а й в деяких навіть буває нижчим (додаток К.3). Це можна пояснити як відсутністю реальної конкуренції між орендарями на ринку оренди землі, так і низькою платоспроможністю та нестабільним фінансовим станом більшості сільськогосподарських підприємств-орендарів. Тому цілком логічним є невдоволення більшості опитаних селян (76,8%) розмірами орендної плати за земельні частки (паї) в усіх організаційно-правових формах.

      Однак, справи з орендною платою ускладнюються також і тим, що, як засвідчує практика, зерно в рахунок орендної плати видається не завжди досить високої якості, причому, як правило, за набагато вищими цінами порівняно з тими, за якими воно реалізується іншими каналами. Внаслідок цього фактична орендна плата істотно зменшується. Крім того, в її структурі надзвичайно низький процент грошових виплат (або їх зовсім немає), а розцінки за надання послуг у рахунок відробіткової форми орендної плати теж не завжди складаються на користь селян [169, с.70].

      Основна причина, на нашу думку, криється в тім, що на сьогодні на ринку оренди землі ще не створене достатнє конкурентне середовище. І тому, переважна більшість орендарів, використовуючи своє монопольне становище, виплачують орендну плату на мінімально встановленому рівні. При цьому основною формою розрахунків залишаються натуральні виплати, які оцінюються значно вище ринкових цін. Так, за даними нашого дослідження лише 12,4% селян-орендодавачів отримували орендну плату за земельні частки (паї) грошима (в тому числі в Гадяцькому районі 6,3%, в Машівському – 19,6%).

      З числа селян, невдоволених розміром орендної плати 43,2% хотіли б за рахунок земельної частки (паю) розширити своє особисте господарство населення (в т.ч. в Гадяцькому районі 34,7%, в Машівському – 53,3%), передати свою земельну частку (пай) вигіднішому орендареві – 23,1% (в т.ч. в Гадяцькому районі 12,1%, в Машівському – 36,2%). Сьогодні в Україні в широких масштабах використовують найману працю приватні підприємства (капіталістичні ферми і всі приватно-спільні і приватно-корпоративні підприємства, в яких власниками-господарями є декілька осіб). Роботодавець може приймати участь безпосередньо у виробництві, або виконувати функції менеджера. Роботодавці можуть створювати різні об’єднання виробничої і комерційної діяльності (колективне або корпоративне підприємництво).

      Наймані працівники, навіть ті, які здали роботодавцю в оренду землю, не мають права втручатися у виробничо-комерційну діяльність підприємства. Це є прерогативою власника, господаря-роботодавця (одноосібного або їх об’єднання). Все це для країн з ринковою економікою є типовим і ні в кого не викликає дорікань. Кожний суб’єкт ринкової економіки займає свою соціально-економічну нішу. Власник-господар має свої інтереси і виконує певні функції, які істотно відрізняються від положення, інтересу, виробничих функцій працівника.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/10335.html " target="_blank">Ссылке