Ринок туристичних послуг: структура, сутність та значення у національній економіці
Трансформаційні процеси, що відбулися в розвитку світового господарства упродовж останньої чверті ХХ і на початку ХХІ століть, спричинили розвиток таких новітніх тенденцій і закономірностей як соціалізація світової економіки, фундаментальні зрушення у її структурі, передусім випереджаючий розвиток сфери нематеріального виробництва, глобалізація товарних, фінансових і ринків праці, формування всесвітнього інформаційно-комунікативного простору, що суттєво вплинуло на посилення ролі у світовій економічній системі сектору послуг.
Прискорені інноваційні зміни, пов'язані з науково-технічним прогресом, сприяли загальному соціально-економічному розвиткові певних країн, підвищенню рівня життя їх населення, змінювали характер праці, спосіб та стиль життя, що особливо позначилось в XX ст. урбанізацією та змінами в системі розселення, постіндустріальною фазою розвитку економіки, поглибленням екологічних проблем та осягненням глобальних масштабів діяльності людства, гуманізацією всіх сфер суспільних відносин. Саме за цих умов, що докорінно змінювали суспільні моделі життєдіяльності, туризм як явище суспільного життя та похідна суспільного розвитку перетворився у потужну комунікативну складову глобалізаційного процесу.
На етапі становлення нашої країни модель економіки, яка ґрунтувалася на принципах централізованої керованої економіки, визначала розвиток галузей соціальної сфери, в тому числі і туристичної, за залишковим принципом. Жорстке обмеження міжнародних туристичних обмінів впливало на формування попиту на послуги туризму, що характеризувався дефіцитністю значної кількості послуг та був штучно спрямованим на внутрішній попит.
Проте зміна пріоритетів суспільного розвитку позначилась і на розвиткові туризму, який поступово набирає рис, характерних для галузі світового господарства. Зміна суспільних орієнтирів змінила механізм формування попиту, а реформування економіки на ринкових засадах призвело до утворення ринку туристичних послуг.
Туризм є однією з найбільш динамічних та перспективних галузей світової економіки. Туристичний бізнес дозволив багатьом країнам з менш привабливими, ніж в Україні, природними та культурно-історичними передумовами підвищити рівень соціально-економічного розвитку. Наявні туристичні ресурси сприяють входженню України на світовий туристичний ринок. Однак навіть значний туристичний потенціал ще не дає гарантії успішного розвитку туристичної галузі.
Зважаючи на суттєвий позитивний вплив туризму на суспільство і місцеві громади, більшість науковців вважають туризмознавство наукою, яка знаходиться на стадії становлення. Погоджуємося з дослідниками, що наука про туризм лише починає активно формуватися і, відповідно, потребує розгляду та маркування меж економіко-предметного обґрунтування термінологічного апарату туризму [2, c. 29; 1, с. 47].
Туристична термінологія зазнає значних змін внаслідок стрімкого темпу розвитку і формування як суспільних відносин, так і туризму, його галузей і видів. Дослідники М.Г.Бойко та Г.І.Михайліченко зазначають, що дотепер у науковій літературі не склалося єдиного універсального визначення дефініції «туризм» і це, на їхню думку, не повинно викликати здивування, адже туризм є соціально-економічним феноменом. Науковці зазначають, що багатоаспектність цього явища знайшла віддзеркалення у суперечності різних визначень туризму як «одного з видів активного відпочинку», «особливого виду підприємницької діяльності» та ін. Також повністю погоджуємося з вченими, що туризм – це «масштабна економічна система з різноманітними зв’язками» [1, с. 47].
Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16886.html " target="_blank">Ссылке
