Визначення особливостей планування державних закупівель

     

      Планування державних закупівель здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України. Розпорядники використовують бюджетні кошти в межах установлених їм бюджетних асигнувань, і тільки за їх дорученням Державна казначейська служба України здійснює платежі, передбачені затвердженим кошторисом бюджетної установи.

      Розпорядники державних коштів поділяються на головних, нижчого рівня та одержувачів державних коштів.

      Головні розпорядники бюджетних коштів – бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень. Головними розпорядниками бюджетних коштів є міністерства, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до Державного бюджету України; місцеві органи виконавчої влади (Автономна Республіка Крим); обласні, міські, районні державні адміністрації; сільські та селищні ради відповідно до місцевих бюджетів.

      Головні розпорядники коштів Державного бюджету України та відповідальні виконавці бюджетних програм затверджуються законом про Державний бюджет України шляхом встановлення бюджетних призначень та рішеннями Кабінету Міністрів України. Головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням обласних (міських) державних адміністрацій про місцевий бюджет.

      Наприклад, головним розпорядником державних коштів є Міністерство фінансів України, а відповідальними виконавцями бюджетних програм – апарат Міністерства фінансів України, Державна казначейська служба України, Державна фінансова інспекція України, Державна митна служба України, Державна податкова адміністрація України, Фонд державного майна України, Пенсійний фонд України, Національне агентство з питань забезпечення ефективного використання енергетичних ресурсів.

      Учасниками торгів є фізичні та юридичні особи, які беруть участь у торгах як продавці (постачальники, виконавці, підрядники).

      Головний розпорядник бюджетних коштів виконує такі функції:

      1) розробляє план своєї діяльності відповідно до завдань та функцій, визначених нормативно-правовими актами, виходячи з необхідності досягнення конкретних результатів за рахунок бюджетних коштів;

      2) розробляє на підставі плану діяльності проект кошторису та бюджетні запити і подає їх до Міністерства фінансів України чи місцевого фінансового органу;

      3) отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України чи рішенні про місцевий бюджет, доводить у встановленому порядку до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (одержувачів бюджетних коштів) відомості про обсяги асигнувань, забезпечує управління бюджетними асигнуваннями;

      4) затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством;

      5) здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень до розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів цих коштів, а також витрачанням ними бюджетних коштів; 6) одержує звіти про використання коштів від розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів і аналізує ефективність використання ними бюджетних коштів. Головним розпорядникам надано право розподіляти бюджетні кошти між розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня і витрачати їх на централізовані та інші заходи, а також на утримання апарату управління. При розподілі коштів і перерахуванні їх підвідомчим установам розпорядники коштів є головними.

      Розпорядники бюджетних коштів нижчого рівня підпорядковуються відповідному головному розпоряднику, який координує їх діяльність.

      Розпорядниками бюджетних коштів є бюджетні установи в особі їх керівників, які уповноважені отримувати асигнування, приймати зобов’язання та здійснювати виплати з бюджету на виконання функцій безпосередньо установи і розподіляти кошти між підпорядкованими одержувачами. На обласному рівні розпорядниками коштів другого ступеня є, наприклад, управління освіти, обласна податкова адміністрація, обласна державна адміністрація тощо. Одержувачі бюджетних коштів – це підприємства, госпрозрахункові, громадські та інші організації, які не мають статусу бюджетної установи й одержують кошти з бюджету як фінансову підтримку або уповноважені органами державної влади виконувати загальнодержавні програми, надавати послуги безпосередньо через розпорядників.

      Державний і місцеві бюджети виконують за відповідними розписами. Бюджетний розпис – це документ, який визначає розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів у певні періоди року відповідно до бюджетної класифікації. Так, Державний бюджет України виконують за розписом, що затверджений міністром фінансів України відповідно до бюджетних призначень у місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України. До затвердження розпису міністром фінансів України затверджують тимчасовий розпис на відповідний період.

      Розписи місцевих бюджетів складають фінансові управління на місцях і затверджують відповідні керівники місцевого фінансового органу. Ці документи складають відповідно до загального і спеціального фондів бюджету у розрізі головних розпорядників коштів та за повною економічною класифікацією видатків бюджету.

      Затверджені розписи передають на паперових та електронних носіях Державній казначейській службі України та Комітету Верховної Ради України з питань бюджету. Причому в разі внесення змін до розписів ці органи обов’язково мають бути поінформовані про це. Державна казначейська служба України протягом трьох робочих днів після затвердження розпису доводить головним розпорядникам витяг із розпису, що є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань та планів використання бюджетних коштів.

      Головні розпорядники, керуючись відповідними вказівками Міністерства фінансів, установлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їх складання; розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони мають додержуватися відповідно до законодавства і які необхідні для правильного визначення видатків або надання кредитів з бюджету у проектах кошторисів; забезпечують складання проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що виконуються безпосередньо головними розпорядниками. Головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо доцільності запланованих видатків, правильності їх розподілу відповідно до економічної класифікації видатків і складають проекти зведених кошторисів. Головні розпорядники формують бюджетні запити, які подають Міністерству фінансів України, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам для включення до проектів відповідних бюджетів у встановленому ними порядку. Після цієї процедури розпорядники бюджетних коштів у межах бюджетних асигнувань, що встановлені кошторисами, беруть бюджетні зобов’язання і здійснюють видатки. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

      На кінець бюджетного періоду Державна казначейська служба України закриває всі рахунки, що були відкриті у поточному бюджетному періоді. Залишки коштів залишаються на рахунках спеціального фонду Державного бюджету України для їх використання у наступному бюджетному періоді.

      Форму Річного плану державних закупівель затверджено наказом Міністерства економіки України. Річний план закупівель складається щодо закупівель, очікувана вартість яких дорівнює або більше від сум, що зазначені в частині першій ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель». Якщо очікувана вартість закупівлі є меншою від сум, зазначених у частині першій ст. 2 Закону, такий предмет закупівлі відображається в додатку до річного плану, який складається в довільній формі та підписується головою комітету з конкурсних торгів або особою, яка виконує його обов'язки. Якщо замовником не створюється комітет з конкурсних торгів (всі суми закупівлі у річному плані менше від сум, що зазначені в частині першій ст. 2 Закону України «Про здійснення державних закупівель»), може складатися реєстр таких закупівель у довільній формі за підписом уповноваженої особи замовника.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/17071.html " target="_blank">Ссылке