Оптимізація результативності бюджетних видатків на закупівлі продукції для державних потреб

     

      Ефективність фінансування державної закупівельної діяльності пов'язана з оптимізацією процесів її фінансового забезпечення, визначенням пріоритетів і пропорцій фінансування, раціональним використанням виділених фінансових реурсов. Пошук найбільш результативних і ефективних варіантів лежитьпередбачає досягнення оптимального співвідношення централізованих і децентрализованных джерел фінансування. Слід при цьому мати на увазі, що бюджетні асигнування є основним засобом фінансового забезпечення державних закупівель. У зв'язку із цим найпильнішої уваги потребують питання визначення, затвердження й виконання відповідних витрат у межах державного або місцевого бюджетів, контролю й аудиту їх використання, аутсорсингу сторонніх державних організацій. Іншими словами, потрібні вдосконалення та оптимізація бюджетного процесу в цілому.

      Якщо визначити оптимізацію бюджетного процесу в загальному вигляді, то вона полягає у визначенні та виборі з безлічі можливих варіантів або альтернатив найкращого варіанта, при якому фінансові ресурси держави використовуються економічно найефективно. Оптимум бюджетного процесу є таким результатом прийняття й виконання бюджетів усіх рівнів, який порівняно з іншими забезпечує найвищий рівень задоволення постійно зростаючихпотреб держави, що постійно зростають, за наявності суворо визначених фінансових ресурсів. Стосовно оптимізації витрат на державну закупівельну діяльність слід виходити з ряду засадничих положень:

      - якісні й кількісні характеристики потреб держави в закупівлях постійно змінюються;

      - необхідно враховувати співвідношення потреб, пов'язаних із задоволенням державних потреб, з іншими об'єктивно існуючими потребами, зумовленими з соціально-економічним розвитком країни;

      - концентрація фінансових ресурсів усіх рівнів на забезпеченні найбільш важливих потреб держави при одночасному скороченні неефективних бюджетних видатків.

      Тому основна проблема фінансування державних закупівель – раціональне використання виділених бюджетних коштів. Як показав аналіз бюджетних видатків, проведений у другому розділі, тут є певні резерви. При тенденції до зменшення частки нецільового й незаконного витрачання бюджетних коштів спостерігалося збільшення долі неефективних витрат. У бюджетах 2009-2011 рр. можна виявити численні факти нераціонального використання бюджетних асигнувань на державну закупівельну діяльність. На наш погляд, можна виділити три основні чинники цього негативного процесу:

      - неопрацьованість чітких критеріїв оптимального результату, який має бути отриманий при витрачанні бюджетних коштів, а також реалізації й використанні державної власності;

      - відсутність оцінки кінцевих результатів використання бюджетних асигнувань, зіставлення результатів і витрат, коригування в процесі використання коштів бюджету залежно від зміни потреб;

      - відсутність у бюджетних організацій, що фінансують державні закупівлі, стимулів до економного використання матеріальних і фінансових ресурсів ву процесі фінансування.

      Без оптимізації співвідношення виділених і витрачених бюджетних коштів на фінансування державних закупівель неможливо досягти оптимальної ефективності власне процесу бюджетного фінансування державної закупівельної діяльності. Сучасна реформа бюджетного процесу передбачає поступовий перехід від кошторисного до програмно-цільового і/або нормативно-цільового методу бюджетного планування й відповідно подальшого фінансування. Це дасть можливість для комплексного вирішення проблем фінансування державних закупівель і, головне, виявлення кінцевих результатів здійснення бюджетних видатків на держзакупівлі. Нормативно-цільове фінансування означає відшкодування державною установою витрат на надання конкретних послуг конкретним категоріям державних замовників за єдиними нормативами, що розраховуються для результуючих показників діяльності та встановлюються в адміністративному порядку. Відмінність нормативно-цільового методу фінансування від традиційного (кошторисного) полягає в тому, що бюджетні асигнування залежать не від штату установи, його кінцевих витрат (фактичних) на експлуатацію державного майна, закупівлі матеріалів та інших витрат, а виключно від обсягу фактично закуплених товарів, робіт, послуг. Прикладами нормативно-цільового методу фінансування в охороні здоров'я можуть бути оплата за нормативами за завершене лікування; оплата погоджених обсягів медичної допомоги (так званий метод глобального бюджету); оплата за нормативами на кількість прикріплених до медичної установи громадян тощо. У системі фінансування державної закупівельної діяльності у сфері освіти порядок бюджетного кошторисного фінансування цілком можна замінити програмно-цільовим методом бюджетного фінансування на основі стабільних нормативів на одного учня. Такі нормативи можуть бути державними й регіональними. Державні нормативи слугують для розрахунку потреб регіонів у бюджетному фінансуванні загальної освіти, які маютьзабезпечити навчання на рівні державних освітніх стандартів. Ці нормативи повинні встановлюватися законодавством, що приймається одночасно із законом про бюджет на черговий рік або на триріччя. На регіональному рівні розробляються територіальні нормативи фінансування освітніх установ на одного учня. Цей норматив переважно включає такі поточні витрати: заробітну плату й підвищення кваліфікації персоналу; навчальні та адміністративно-господарські витрати (устаткування, поточний ремонт тощо).

      Водночас нормативно-цільове фінансування державного замовлення, будучи ефективним порівняно з кошторисним методом, не позбавлено ряду недоліків. При нормативно-цільовому методі фінансування державних закупівель у сфері охорони здоров'я залишається ймовірною можливість дублювання каналів фінансування медичних установ у бюджетно-страховій системі фінансування держзакупівель. Оплачувати медичну допомогу, яку надає виробник медичних послуг, повинен один державний замовник, відповідальний за відшкодування витрат на надання обумовленої кількості медичних послуг і за контроль якості обслуговування, а не бюджет і фонд одночасно. І практично, і теоретично в межах нормативно-цільового фінансування держзамовлення така ситуація можлива.

      Аналогічна ситуація при нормативно-цільовому методі фінансування держзамовлення з бюджету складається й у галузі освіти. Основний недолік чинної системи бюджетного фінансування середньої й вищої професійної освіти полягає в тому, що використовуваний нині механізм державних завдань технікумам і ВНЗ щодо прийому на безкоштовне навчання враховує не стільки конкретні потреби національної економіки, скільки можливості освітніх установ. Склалася практика, коли ВНЗ, технікуми, професійно-технічні училища самі впливають на формування завдань держзамовником щодо кількості студентів за рахунок бюджетних асигнувань, підлаштовуючи фактичні кількісні показники за напрямами підготовки фахівців, що давно склалися, кількість і спеціалізацію професорсько-викладацьких кадрів. У результаті до 40% підготовлених ВНЗ інженерів і до 30% лікарів та педагогів після закінчення вищого навчального закладу не знаходять собі роботи за фахом на українському ринку праці. Усі спроби вдосконалення системи організації та фінансування державного замовлення в галузі освіти, особливо в 2008-2009 рр., не дали відчутних позитивних результатів. Непросто змінити механізми розміщення державного замовлення, що склалися, у галузі вищої й середньої спеціальної освіти, зробити їх прозорими, реально конкурсними відповідно до якості освітніх послуг.

      Окрім нормативно-цільового фінансування державних закупівель товарів, робіт, послуг з бюджетних коштів, реальною альтернативою кошторисному методу фінансування є державне соціальне замовлення. Від нормативно-цільового фінансування його відрізняє, передусім, договірний, конкурсний порядок розміщення держзамовлення. Під державним соціальним замовленням розуміють договори, що укладаються на конкурсній основі, між державним замовником і постачальником, за умовами яких держава зобов'язується оплачувати освітні, медичні, соціальні й культурні послуги, що надаються постачальником населенню на безкоштовній або частково оплачуваній споживачами цих послуг основі.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/17071.html " target="_blank">Ссылке