Організація і планування проведення тактичних операцій

     

      Успішна реалізація тактичних операцій у слідчій та судовій діяльності обов’язково передбачає їх організацію і планування. Це зумовлено передусім природою цих засобів, ефективність проведення яких апріорі передбачає здійснення комплексу різного за характером дій і заходів, що, у свою чергу, визначає необхідність застосування організаційно-управлінських підходів з метою визначення оптимальної послідовності, своєчасності й узгодженості проведення окремих компонентів тактичної операції. Саме така множинність і різноплановість дій і виконавців розглядуваних тактичних засобів, складність їх підготовки й забезпечення пояснюють потребу дослідження не лише їх теоретичних засад, розроблення конкретних тактичних операцій щодо розслідування (судового розгляду) окремих видів злочинів, а й дослідження питання їх організації і планування.

      В криміналістиці термін «організація» зазвичай розглядається в аспекті організації розслідування та судового розгляду злочинів. Практичне призначення організації полягає у визначенні оптимального напрямку і змісту розслідування (судового провадження), оптимізації його мети, мобілізації сил і засобів, створення умов необхідних для її досягнен¬ня [252, 253] ). Щодо організації тактичних операцій, то її необхідність обґрунтовується передусім організаційно-функціональним призначенням і спрямуванням цих тактичних засобів. Так, А. В. Дулов зазначає, що будь-яка тактична операція завжди є сукупністю дій, видом людської діяльності, в процесі якої вирішуються різні завдання, реалізуються засоби їх вирішення. Вона є формою, а її розроблення  одним із видів організаційної діяльності по розслідуванню злочинів. Організувати таку діяльність  означає визначити її мету (зокрема, суму тактичних завдань, які потрібно вирішити), виявити методи й засоби її досягнення, нарешті, визначити, з ким потрібно треба взаємодіяти і як реалізувати цю взаємодію. Організаційна діяльність слідчого, на думку вченого,  це «сукупність його дій, спрямованих на практичне забезпечення процесуального управління тактичною операцією, процесуальна дія з цією метою, які беруть у ній участь» [220, 213] ). Така діяльність складається з вольових дій, спрямованих на реалізацію й перевірку гіпотез (версій) і планів. Вона виявляється у двох формах  у самоорганізації й організації людей для колективного вирішення професійного завдання [692] ).

      В. Ю. Шепітько й В. А. Журавель, взагалі тактичні операції відносять до розряду організаційно-тактичних засобів проведення досудового розслідування, особливостями яких є поєднання в них організаційних і тактичних засад. Під організаційними засадами науковці розуміють оптимальне взаєморозташування і взаємозв’язок елементів певного комплексу (операцій), провадження яких обумовлене єдиною метою і здійснюється за певних умов місця й часу. Тактичні засади передбачають вибірковість, варіантність, ситуаційну залежність, доцільність у застосуванні певних засобів та їх спрямованість на вирішення локальних (проміжних) завдань розслідування [676] ).

      Організаційна діяльність з підготовки та здійснення тактичних операцій має складний, динамічний характер, який змінюється залежно від специфіки кожної кримінальної справи. В окремих публікаціях висловлювалися міркування щодо організаційної діяльності з проведення тактичної операції, основу якої складають загальні підходи, прийняті в криміналістичній доктрині [220, 299] ). Так, Ю. О. Саламаха до змісту організації тактичної операції включає декілька етапів, а саме планування, підготовку, проведення й оформлення [527] ). У свою чергу В. О. Образцов у організації тактичної операції виділяє три стадії: 1) стадію підготовки (організації), яка включає низку етапів: (а) побудови й вивчення розумової моделі ситуації, що склалася, (б) визначення завдань діяльності, (в) прийняття рішення про необхідність проведення операції й розроблення її програми, (г) вжиття заходів із забезпечення програми операції у стадії її підготовки; (2) стадію реалізації тактичної операції (робочу частину); (3) заключну стадію [471, 468] ).

      На наш погляд, під організацією проведення тактичних операцій варто розуміти впорядковану сукупність взаємоузгоджених і взаємопов’язаних дій їх учасників, спрямованих на створення належних умов з підготовки та ефективного проведення цих криміналістичних комплексів. Результати проведеного нами анкетування й інтерв’ювання слідчих прокуратури, МВС і СБУ щодо основних елементів організації тактичних операцій показало, що найбільш вагомими є такі: а) забезпечення технічними, кадровими, нормативними й іншими ресурсами (цей елемент зазначили 34 % опитаних респондентів); б) забезпечення у процесі проведення тактичних операцій взаємодії між слідчим, працівниками оперативних підрозділів, спеціалістами і співробітниками контролюючих та інших органів (76,9 %); в) планування проведення операцій з урахуванням специфіки тактичних завдань і слідчих ситуацій, послідовності, місця, часу й кола учасників (83 %).

      З нашої точки зору, таке уявлення щодо організаційної сутності тактичних операцій є логічним і обґрунтованим, оскільки лише за умов належного організаційного забезпечення вони набувають особливого значення для практики розслідування (судового провадження), стають надбанням слідчих (прокурорів, оперативних працівників, суддів) у їх професійній діяльності [233, 673] ). Питання забезпечення тактичних операцій технічними, кадровими, нормативними та іншими ресурсами доцільно розглядати в контексті криміналістичного забезпечення розслідування злочинів у цілому, до структури якого більшість науковців включають такі види забезпечення як: правове, організаційне, науково-методичне, науково-технічне, кадрове (криміналістична підготовка кадрів), науково-методичне, навчально-методичне, техніко-криміналістичне, тактико-криміналістичне, методико-криміналістичне, експертно-криміналістичне, профілактико-криміналістичне, матеріально-технічне (техніко-криміналістичні засоби, що знаходяться на озброєнні правоохоронних органів, матеріально-технічні засоби для функціонування установ, здійснюючих слідчу, оперативно-розшукову й експертну діяльність і ті, що використовуються у професійній підготовці), кадрове (осіб, що одержали криміналістичну освіту і зайняті криміналістичною діяльністю у правоохоронних органах) та ін. [3, 6, 23, 30, 138, 148, 171, 223, 372, 407, 694] ).

      Виходячи з наведеного, можна стверджувати, що такий різновид забезпечення проведення тактичної операції як нормативність охоплює: (а) витребування й вивчення необхідних щодо умов проведення операції нормативних документів  інструкцій, положень, наказів тощо (б) складання процесуальних актів, потрібних для провадження певних дій, (в) отримання у встановлених законом випадках санкції прокурора або рішення суду на здійснення окремих дій чи заходів і т.д. [619] ).

      У свою чергу інформаційне забезпечення проведення тактичних операцій  це сукупність законних, своєчасних, ефективних, цілеспрямо-ваних і захищених процесів збирання, сприйняття, зберігання, переробки, передачі, надання, отримання й використання інформації у зручній для слідчого формі з метою вирішення завдань кримінального судочинства [392, 428] ). О. М. Ішин розглядає його як складник криміналістичного забезпечення й визначає як діяльність низки підрозділів і служб органів внутрішніх справ (слідчих, оперативних і неоперативних апаратів), спрямовану на одержання із гласних і негласних джерел криміналістично значимої інформації, її зберігання, обробку, передачу й використання з метою розкриття й розслідування злочинів [266] ). На думку В. Ю. Шепітька, інформатизація й технізація суспільства передбачає також запровадження останніх досягнень наукової думки в діяльність слідчих органів. Ідеться про так звані інноваційні розробки й можливість їх втілення в роботу слідчого [678, 653, 669] ). Щодо проведення тактичних операцій, то важливою і необхідною є інформація з матеріалів кримінального провадження, відомості з негласних джерел, отриманих в результаті здійснення оперативно-розшукових заходів, дані, які отримані з різноманітних криміналістичних обліків, типові інформаційно-довідкові моделі, розроблені наукою і рекомендовані практиці. Крім забезпечувальних заходів в організації тактичних операцій вагомого значення набувають й питання взаємодії слідчих і оперативно-розшукових органів. Формування й реалізація тактичних операцій вимагає максимальної концентрації, акумулювання організаторських здібностей слідчого. Тому є сенс погодитися із твердженням А. В. Дулова, що процес взаємодії як поєднання процесуальної й непроцесуальної форм діяльності може бути правильно й повно реалізованим тільки за наявності такої організаційної форми, як тактична операція. Саме вона об’єднує всі тактичні засоби для здійснення поставленої спільної мети [220] ).

      Дещо іншою є позиція Г. С. Фоміної, яка зауважує, що в одних випадках тактичну операцію треба розглядати як форму взаємодії працівників правоохоронних органів, а в інших  як форму планування розслідування [601] ). Гадаємо, що між зазначеними підходами істотних суперечностей немає, оскільки їх відмінність обумовлена різним розумінням функціонального призначення тактичних операцій, згідно з яким останні різняться: (1) за формою: (а) специфічна (оптимальна) форма співробітництва (взаємодії) [201, 689, 686, 160] ); (б) форма планування й організації розслідування [370] ); (2) за змістом: (а) засіб вирішення тактичних завдань (особливий, комплексний тактичний засіб); (б) засіб реалізації методів розслідування; (в) засіб ліквідації протидії розслідуванню [280] ); (г) засіб, знаряддя реалізації ідей наукової організації праці під час цільового управління процесом діяльності [220] ).

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16743.html " target="_blank">Ссылке