Методичні засади оцінювання впливу формування та реалізації конкурентних переваг регіону на економічний розвиток регіону

     

      В аспекті сучасних процесів інтеграції та глобалізації світового простору на перше місце часто виходять питання конкурентоспроможності країни, яка, у свою чергу, дістає відображення у показниках конкурентоспроможності її регіонів. Конкурентоспроможність як у регіональному розрізі, так і в загальнодержавному, а також методи її вимірювання на різних етапах економічного циклу вже довгий час знаходяться в центрі уваги економістів та політиків, у зв’язку з тим, що саме від відповідності реальній дійсності параметрів конкурентоспроможності залежить обґрунтованість стратегічних рішень, які приймаються на різних рівнях державної влади [ , с. 27].

      Тому актуальним стає питання про забезпечення збалансованого економічного зростання на основі підвищення конкурентоспроможності регіонів шляхом реалізації їх конкурентних переваг та усунення диспропорцій у регіональному розвитку з метою посилення конкурентних позицій України в контексті участі в процесах європейської інтеграції, оскільки за кількісними і якісними макроекономічними параметрами наша країна поки що значно поступається в розвитку навіть багатьом колишнім республікам СРСР, залишаючись на периферії світового інноваційного процесу. В цьому контексті В.О. Безгула та І.І. Постіл відзначають, що «проблемою сьогодення є високий ступінь диференціації регіонів. При цьому правомірно відзначити, що вирішення питання пропорційності регіонального розвитку базується на свідомому використанні економічних законів ринку конкуренції попиту й пропозиції, вартості грошового обігу, циклічності, розміщення продуктивних сил і значною мірою залежить від реалізації на рівні регіону стратегії створення конкурентного середовища та формування конкурентоспроможності регіону. Але пропорційність регіонального розвитку неможливо забезпечити без оцінки конкурентоспроможності регіонів, тобто без визначення їх можливості визначення та використання своїх конкурентних переваг» [ ]. Розширення самостійності та повноважень органів місцевого самоврядування в теперішніх умовах зумовлює потребу в науковому обґрунтуванні процесу управління регіональним розвитком, оскільки більшість сучасних проблем регіонів вникають через несистемний, некомпетентний підхід до управління господарством, розподілом і обміном, небажання або невміння ураховувати закони господарського життя [ , c. 5].

      Як уже відзначалось у першому розділі дисертаційної роботи, між економічним зростанням, якістю життя населення та конкурентоспроможністю регіону існує взаємозв’язок:

     конкурентоспроможність є основою економічного зростання, що створює передумови розвитку економіки. Водночас головна запорука розвитку регіону – це не тільки економічне зростання, а поліпшення якості життя людей, розширення їх можливості формувати власне майбутнє. Саме ці якісні параметри, які ґрунтуються на підвищенні конкурентоспроможності, є кінцевою метою розвитку економічної системи.

      Для аналізу сили впливу конкурентоспроможності на економічне зростання та соціальні показники життя населення регіонів України проаналізуємо взаємозв’язок між цими категоріями. Вихідні дані для дослідження сили впливу конкурентоспроможності на економічне зростання і якість життя населення за регіонами України наведено в додатку Н.

      За результатами аналізу даних, узагальнених у додатку Н, більш високий рівень життя населення та економічного зростання відповідає регіонам, які мають вищу конкурентоспроможність та навпаки.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16903.html " target="_blank">Ссылке