Стратегічні пріоритети формування та реалізації конкурентних переваг Полтавського регіону

     

      Відповідно за розробленої у другому розділі дисертаційної роботи методики визначимо пріоритетні напрями розвитку.

      Так, за проведеною класифікацією регіонів України Полтавська область досить тривалий час (2006-2007, 2009 рр.) перебувала у першому кластері регіонів, до складу якого були включені регіони України з якісною оцінкою «Високий рівень економічного розвитку і високий рівень соціального розвитку». Проте вплив фінансової кризи 2008 року позначився на становищі майже всіх регіонів України в системі кластерів: їх позиція вже не характеризуються стабільністю, що пов’язане із певними змінами та обмеженнями посткризового періоду. Але Полтавській області вдалося зберегти своє становище протягом усього досліджуваного пероіду.

      Тому стратегічним завданням регіону на довгостроковий період є утримання позиції та збереження високого рівня економічного розвитку та високого рівня соціального розвитку. Так, для регіонів, що ввійшли у перший кластер, негативний вплив на величину валового регіонального продукту має нарощення позиції за компонентом х1 «Державні, громадські та приватні установи». Причому, лише для регіонів першого кластеру, до складу якого в 2011 році входить Полтавська область, вплив цього чинника є від’ємним: для регіонів інших кластерів він має позитивний вплив.

      Цей факт є невипадковим. Інституційне середовище формує базу,

      в межах якої приватні підприємці, компанії та регіональні органи влади взаємодіють один з одним з метою збагачення економіки, таким чином суттєво впливаючи на конкурентоспроможність та економічне зростання. Якість інституційного середовища впливає на спосіб, у який різні суспільства розподіляють свої переваги та зазнають увтрат від реалізації стратегій і програм розвитку. Крім того, вона позначається на інвестиційних рішеннях й організації виробництва.

      У сфері суспільних інститутів найбільші проблеми, характерні для всіх регіонів України, залишаються щодо захисту прав власності. Однією із причин такого становища є корупція в державних органах влади й широкі можливості для неформального впливу на їх діяльність і судову владу. Про це свідчать результати загальнонаціонального дослідження стану корупції в Україні, проведені у 2011 році проектом «Гідна Україна», що реалізується за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку. Дослідження стану корупції в Україні проводилося в усіх областях України, Автономній Республіці Крим та Києві за підтримки Київського міжнародного інституту соціології. За методом індивідуального особистого інтерв’ю було опитано 10 639 респондентів, старших від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 1%.

      Метою досліджень було простежити зміни щодо проблеми корупції протягом періоду впровадження в Україні Порогової програми (ППУ) Корпорації «Виклики тисячоліття». Протягом цього періоду урядом України, урядовими агенціями США і виконавцями програми було здійснено багато реформ та різних заходів у рамках виконання ППУ. Окрім того, в Україні сталося багато важливих політичних й економічних подій упродовж цього періоду, які могли вплинути на сприйняття громадянами корупції та зміни в корупційній поведінці. Як засвідчили одержані дані, загальний рівень досвіду корупції в Україні залишається дуже високим, хоча дослідження 2009 та 2011 років фіксують певне його зниження: в 2011 році 60,1% респондентів заявили, що вони були втягнуті в корупційні стосунки з посадовцями протягом останніх 12 місяців, на відміну від 62,5% у 2009 році і 67% у 2007 році (додаток Т).

      У той же час у сприйнятті громадян поширеність корупції зросла в багатьох державних структурах. Це є типовою реакцією, яка спостерігалась у багатьох країнах світу, коли уряд та неурядові організації й донори привертають значну увагу громадськості до проблеми корупції. Це не обов’язково говорить про тенденцію до зростання поширеності корупції, насправді результати щодо корупційної поведінки свідчать про протилежне.

      За сприйняттям громадян, корупція в більшості секторів, що є компонентами ППУ, зросла (за винятком митниці). Однак реальний досвід громадян щодо корупції трохи відрізняється: у більшості цих сфер кількість випадків корупції скоротилась.

      На основі результатів опитування було обраховано два індекси, які підсумовували досвід зіткнення українців з корупцією в 17 державних секторах/установах. Ці індекси базувались на відповідях про реальні зіткнення з проявами корупції в 17 різних сферах життя. Перший із них – Індекс досвіду зіткнення з корупцією на вимогу – вимірює рівень поширеності хабарництва, ініційованого державними посадовими особами (додаток Т). Другий – Індекс досвіду зіткнення з корупцією на основі добровільності – вимірює рівень поширеності пропозиції хабарів з боку самого населення, котре звертається до держслужбовців (додаток Т). Обидва індекси значення мають значення від 0 до 100: що більшою є кількість сфер, у яких респондент став жертвою вимагання або сам запропонував хабар, то вищим є значення відповідного індексу.

      Таким чином, результати дослідження продемонстрували більшу схильність до вимагання хабарів посадовцями східних регіонів у порівнянні із західними. При цьому добровільно давати хабарі більшу готовність проявили респонденти західних областей. У регіональному розрізі найгірша ситуація зафіксована в Харківській та Кіровоградській областях, де більше від половини сфер життя видаються респондентам корумпованими.

      Таким чином, рівень корупції в Полтавській області характеризується одним з найнижчих показників по Україні у 2011 році при швидких темпах його зниження, що дозволяє області зберігати доволі високий показник в Україні з рівня захисту прав власності, зокрема інтелектуальної, незалежності судової системи. Як наслідок – Полтавська область за розвитком цієї складової перевищує середньоураїнський рівень та посідає у 2011 році 6-е місце в загальному рейтингу регіонів України. Тому нарощення позиції в цьому напрямку не забезпечить регіону очікуваного приросту валового регіонального продукту, оскільки регіон вже має досить суттєву конкурентну перевагу за цією групою факторів

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16903.html " target="_blank">Ссылке