Загальна характеристика об’єкта та предмета дослідження кримінально-правової охорони громадського порядку та моральності

     

      Аналіз тематики сучасних вітчизняних дисертаційних досліджень, які стосуються кримінально-правової охорони різних суспільних відносин, дав змогу виявити певні закономірності щодо визначення об’єкта й предмета дослідження .

      Наведемо відповідні роботи, керуючись хронологічним критерієм та зважаючи на науковий ступінь дослідження. Передусім пропонуємо дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук.

      Так, Н.О. Гуторова в дослідженні “Проблеми кримінально-правової охорони державних фінансів України” не дає чіткого поняття кримінально-правової охорони, але фактично ототожнює кримінально-правову охорону державних фінансів України з механізмом правового регулювання цих суспільних відносин [139, с. 5, 12, 13].

      О.О. Дудоров у роботі “Проблеми кримінально-правової охорони системи оподаткування України” не дає поняття кримінально-правової охорони, але визначає механізм кримінально-правової охорони системи оподаткування, який охоплює два традиційні аспекти [171, с. 5, 10]. В.К. Матвійчук у дисертації “Кримінально-правова охорона навколишнього природного середовища: проблеми законодавства, теорії та практики” запропонував дефініцію “кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища” – “це система (комплекс) засобів (кримінальне законодавство і кримінально-правова політика), що забезпечують охорону цього середовища, зосереджуючи зусилля на тому, щоб аналізовані відносини (взяті під охорону кримінального закону) залишалися, як правило, об’єктами охорони і якомога менше зазнавали злочинних посягань”, та розробив концепцію кримінально-правової охорони навколишнього природного середовища [443, с. 2–4].

      В.Б. Харченко в роботі “Кримінально-правова охорона прав на об’єкти інтелектуальної власності в Україні: перспективи розвитку та гармонізації з європейським законодавством” узагалі не дає поняття “кримінально-правова охорона” [834, с. 5].

      Г.В. Чеботарьова в дослідженні “Кримінально-правова охорона правопорядку у сфері медичної діяльності” обґрунтувала розуміння сфери медичної діяльності та правопорядку в ній як самостійного об’єкта кримінально-правової охорони, визначила компоненти цього об’єкта й розкрила їх зміст, хоч чіткого поняття “кримінально-правова охорона” так і не запропонувала [844, с. 6–8].

      Далі розгляньмо відповідні дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук. Насамперед згадаймо дисертаційні дослідження, в яких узагалі не пропонується поняття “кримінально-правова охорона” та не визначається його зміст.

      До таких робіт належать такі: дисертація О.В. Сасова “Кримінально-правова охорона лісу” [656, с. 4–5], А.М. Шульги – “Кримінально-правова охорона земель від забруднення або псування” [863, с. 6–7], С.О. Орлова – “Кримінально-правова охорона інформації в комп’ютерних системах та телекомунікаційних мережах” [539, с. 3–4], І.І. Давидович – “Кримінально-правова охорона представників влади і громадськості, які охороняють правопорядок” [142, с. 4], В.Д. Гулкевича – “Кримінально-правова охорона авторського права і суміжних прав” [135, с. 5], А.С. Нерсесяна – “Кримінально-правова охорона прав інтелектуальної власності” [504, с. 5–6], І.Г. Швидченко – “Свобода віросповідання як об’єкт кримінально-правової охорони” [856, с. 3, 11], С.Є. Дідика – “Кримінально-правова охорона правосуддя від незаконних діянь судді як спеціального суб’єкта злочину” [163, с. 5], О. П. Дячкіна – “Кримінально-правова охорона об’єктів електроенергетики та зв’язку” [176, с. 5], І.О. Харь – “Кримінально-правова охорона атмосферного повітря” [836, с. 4–5], М.І. Фіалки – “Кримінально-правова охорона документообігу” [810, с. 5], Д.Ю. Кондратова – “Кримінально-правова охорона таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв’язку або через комп’ютер” [254, с. 6].

      Далі пригадаймо дисертаційні дослідження, в яких або пропонуються поняття “кримінально-правова охорона”, або визначається його зміст.

      Так, А.В. Ландіна в роботі “Кримінально-правова охорона моральності в Україні” взагалі не дає поняття “кримінально-правова охорона”, але визначає поняття “моральність” як об’єкт кримінально-правової охорони: “моральність – це порядок відносин між людьми, що існує в суспільстві за умови дотримання норм моралі, який охороняється кримінальним законодавством” [414, с. 5–6].

      Т.А. Павленко у дисертації “Концепція кримінально-правової охорони права людини на життя в Україні” хоч і не пропонує чіткого поняття “кримінально-правова охорона”, але визначає елементи концепції кримінально-правової охорони права людини на життя: кримінально-правова політика держави, закон про кримінальну відповідальність, кримінальна відповідальність і заходи кримінально-правового характеру; практика застосування кримінально-правових норм [551, с. 3, 11].

      І.М. Копотун у дисертації “Громадський порядок як об’єкт кримінально-правової охорони” визначає зміст кримінально-правової охорони громадського порядку – “захист врегульованої правовими та іншими соціальними нормами певної частини суспільних відносин, які забезпечують недоторканність життя, здоров’я, честі та гідності людей, відносин власності та нормальних умов функціонування підприємств, установ, організацій, службових осіб і громадян” [260, с. 3, 11].

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16749.html " target="_blank">Ссылке