Аналіз стану розвитку продуктивних сил регіону

     

      Гармонійний розвиток продуктивних сил регіону передбачає забезпечення гарантованого задоволення необхідних потреб усіх членів суспільства за умови збереження й поетапного відтворення цілісності навколишнього природного середовища, створення можливостей для рівноваги між його потенціалом і вимогами людей всіх поколінь. Досягнення цієї мети уможливлюється створенням сприятливого, з позицій людськогорозвитку, середовища, а саме: економічного, соціально-політичного, екологічного і духовного, при забезпеченні стабільного соціально-політичного устрою та соціально-економічних перетворень [35, 81].

      Класичним вважається погляд на розвиток як такий, що забезпечує необхідний рівень стабільності та гармонійності людської діяльності і характеризується певним колом взаємопов’язаних сторін та аспектів. Політико-правовий аспект включає розвинуту сучасну правову державу і громадянське суспільство, рівність усіх перед законом та дотримання прав і свобод людини. Економічний аспект передбачає функціонування змішаної економіки, наявність різноманітних ринків товарів та послуг, капіталів, цінних паперів, нерухомості і землі, технологій і робочої сили. Екологічний аспект включає забезпечення еволюції суспільства і природи, створення реальних можливостей не лише для нинішнього, а й для майбутніх поколінь задовольняти свої основні життєві потреби, забезпечення екологічної безпеки економічного розвитку, удосконалення правових, економічних та адміністративних методів охорони довкілля, формування умов для збереження видового різноманіття біосфери. Соціальний аспект включає боротьбу з бідністю, голодом і злиднями, створення загальнодержавної системи освіти для усіх категорій громадян, підтримку дітей та людей похилого віку. Інформаційний аспект спрямований на масове застосування електронних засобів зв’язку та обміну інформацією тощо.

      Для забезпечення розвитку продуктивних сил регіону в умовах соціально-економічних трансформацій, необхідні теоретико-методологічні засади та організаційно-методичні механізми, які б відповідали сучасним соціально-економічним передумовам та особливостям формування і впровадження регіональної політики. Зазначимо, що під розвитком треба розуміти процес гармонізації продуктивних сил, забезпечення задоволення нагальних потреб всіх членів суспільства за умов збереження та поетапного відновлення цілісності навколишнього середовища, створення можливостей для рівноваги між її потенціалом та потребами людей всіх поколінь.

      Величина економічного потенціалу регіону характеризується потенційними резервами, можливостями регіону при залученні всього комплексу ресурсів, що є на території, і використанні особливостей його структури, географічного положення, інерції економічного зростання, соціально-інституційних чинників. В умовах ринкової економіки оцінка економічного потенціалу території повинна полягати перш за все в оцінці чинників регіонального розвитку, що відображають конкурентні переваги території. Відповідно аналіз СЕПР повинен будуватися на розгляді кількісних і якісних характеристик трикомпонент територіально-економічної системи: території, населення, господарства.

      Основними методичними підходами до реалізації комплексної оцінки розвитку продуктивних сил регіону є : порівняльний, системний, функціональний, програмно-цільовий, синергетичний підходи.

      Системний підхід до вивчення об'єкта дослідження потребує формулювання проблеми, мети та завдань дослідження, структурного аналізу об'єкта, розробки концепції його розвитку, аналізу проблем розвитку та розробки моделей їх розв'язання, синтезу управлінських проблем розвитку та прийняття рішень із його забезпечення.

      Функціональний підхід зумовлює необхідність виявлення особливостей уп¬равлінського впливу на функціонування та ефективність розвитку промислових і сільськогосподарських підприємств; відтворення населення та її демографічного потенціалу; впровадження системи надання соціальних послуг; підтримання еко¬логічної рівноваги, сприятливого для життя і діяльності людини стану довкілля і відновлення природних ресурсів; забезпечення відновлення працездатності, відпочинку та оздоровлення населення; збереження та розвитку традиційної культури та окремих їх елементів.

      Програмно-цільовий підхід до регулювання розвитку продуктивних сил та регіону взагалі передбачає визначення системи цілей, головної мети і проміжних результатів (спеціалізація, виробництво продукції в заданому обсязі, терміни поставок, пріоритети), а синергетичний підхід – врахування відсутності чіткої та обов’язкової причинно-наслідкової залежності, стохастичного характеру розвитку природно-господарських систем, ймовірності прояву випадкових різновекторних напрямів розвитку, а також широке залучення поряд із кількісними методами аналізу якісних.

      Визначення стратегії соціально-економічного розвитку регіону має базуватися на оцінці його комплексного розвитку. Комплексність розвитку продуктивних сил регіону визначають насамперед розвиток його економічної, соціальної складових та стан довкілля. Ці складові розвитку передбачають специфічний набір методів дослідження, що ускладнює загальну системну оцінку стану розвитку продуктивних сил регіону [85].

      Загальний алгоритм вивчення стану розвитку продуктивних сил регіону включає такі взаємопов'язані етапи:

      оцінка загального соціально-економічного розвитку регіону;

      обґрунтування головних критеріїв діагностики та визначення чинників, які визначають його розвиток;

      прогнозування соціально-економічного розвитку регіону;

      розробка цільових програм розвитку регіону.

      У процесі вивчення комплексного розвитку продуктивних сил регіону особливу увагу слід звернути на аналіз його чинників.

      Вплив окремих чинників на розвиток продуктивних сил регіону справлявся із застосуванням факторного аналізу, який широко застосовується в економічних дослідженнях.

      Специфіка об'єкта дослідження зумовлює необхідність відбору та комбінації таких методів, які дають можливість найповніше розкрити його особливості. Формування системи аналітичних показників, які характеризують економічний потенціал та соціально-економічний розвиток [1, с. 122–125].

      Оцінка економічного розвитку передбачає визначення рівнів забезпечення району природними ресурсами, господарського розвитку, інвестиційної привабливості району, підприємницької активності, розвитку транспортних комунікацій. Основними показниками є: коефіцієнт територіальної різноманітності природно-ресурсного потенціалу [2, с. 77–109], частка виробленої валової продукції, яка припадає на одного мешканця району, інвестиції в основний капітал на одну особу, частка малих підприємств у виробництві продукції району, коефіцієнт Енгеля, який характеризує забезпеченість району транспортними комунікаціями [3, с. 53].

      Виходячи з процесів, що розвиваються в країні, маючи результати розрахунку соціально-економічного потенціалу, можна прогнозувати основні риси економічного розвитку. Відповідно визначаються головні цілі розвитку території: "виживання", адаптація до умов ринку, конкурентоспроможність господарських структур, створення сприятливих умов для реалізації інтересів суспільних груп. Додатковими параметрами оцінки структурних елементів соціально-економічного потенціалу регіону можуть також бути: ємність розміщення, ефективність ресурсних обмежень, сприйнятливість до інновацій, діагностика динамічних якостей регіону. У цьому плані динаміка економічного потенціалу визначається економічною динамікою господарства в цілому і його окремих галузей. Добре відомо, що економічні процеси мають циклічний характер. Можуть бути виділені наступні стадії розвитку економічної системи: зростання, пожвавлення, стагнація, депресія (спад). Цей аспект не може розглядатися сам по собі, а лише порівняно з середніми даними в системі вищого рівня. Для ринкових економік з недеформованою структурою розподілу результатів діяльності регіональна депресія і мультиплікатор спаду, як правило, породжуються двома основними причинами. Вони можуть бути викликані або коливаннями економічної кон'юнктури, або виснаженням природних ресурсів, на базі яких свого часу створювалися підприємства галузей спеціалізації. Відповідно коливання економічної кон'юнктури може бути відносне короткочасним або таким, що носить довгостроковий характер, пов'язаний з глобальними технологічними зрушеннями. У зв'язку з цим необхідно розглядати циклічність розвитку і перспективи подальшого економічного зростання в ув'язці з довгостроковими циклами економічної кон'юнктури і технологічного розвитку (хвилі Кондратьєва).

      Згідно з Програмою соціально-економічного та культурного розвитку Запорізької області до 2015 року передбачається:подолання еколого-економічної кризи, створення умов для економічного зростання, розроблення нормативно-правової бази, підвищення рівня життя, перехід до світових стандартів екологічної безпеки, вирішення паливно-енергетичної проблеми, забезпечення збалансованого використання природно-ресурсного потенціалу, створення екологічно чистих виробництв, задоволення потреб населення з урахуванням екологічних вимог.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16905.html " target="_blank">Ссылке