Основні етапи еволюції наукового світогляду С.М. Булгакова

     

      С.М. Булгакову, як й іншим видатним представникам вітчизняної економічної думки в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. були притаманні універсалізм в підході до аналізу економічних явищ, інтерес до проблеми суспільного ідеалу, соціальна спрямованість економічних досліджень, нарешті, прагнення до створення нової економічної науки, адекватної цьому ідеалу, що найяскравішим чином проявилось у його спадщині. Для нього також характерною була і захопленість марксизмом, і досить швидкий і природний відхід від нього, нарешті, активна участь у громадській та педагогічній діяльності С.М. Булгаков народився 28 липня 1871 року в м. Лівни Орловської губернії, у багатодітній сім’ї священика. Життя у невеликому, провінційному місті, відвідування церковних служб справили колосальний вплив на формування особистості і світогляду С. Булгакова. «Я народився й виріс під церковним кровом, і це назавжди визначило мою природу» [31, с. 10].

      Необхідно, також, брати до уваги релігійне виховання отримане в сім’ї. «Приблизно до 12-13 років – пише С. Булгаков - я був вірним сином Церкви, по народженню й вихованню, навчався в духовній школі, спершу в духовному училищі чьотирьохкласному) в рідному місті Лівнах, а потім в Орловській духовній семінарії (три роки)» [31, с.65]. Проте в 14-15 років у С.М. Булгакова, за його словами, наступає «релігійна криза», що призвела до втрати віри приблизно до 30 років. Цей період «релігійної порожнечі» він оцінював пізніше як найважчий час свого життя.

     Тимчасовий відхід від віри він пояснює невідповідністю «між тим образом релігійного життя, як воно визначалось для мене тоді в культурі й думці, та моїми особистими запитами, відріктись від яких я не міг та й не хотів, в ім’я правди, як я тоді її розумів» [31, с. 27].

      У 1888 році залишивши Орловську семінарію, С. Булгаков два роки навчався в Єлецькій гімназії, а після закінчення її, восени 1890 р. вступив на юридичний факультет Московського університету де вивчає політекономію, й де відбувається його знайомство з марксизмом, під знаком твердої прихильності якому й пройшов перший етап діяльності вченого. У цьому немає нічого дивного і незвичайного, адже наприкінці ХІХ століття марксизм разом з позитивізмом були найбільш поширеними філософськими течіями як в академічному, університетському середовищі, так і серед широкого загалу. У розумінні суспільства марксизм панував майже безроздільно, оскільки у відповідності з духом часу нове покоління мислителів вірило в можливість і необхідність вирішення суспільних проблем строго науковим чином.

      Свою першу книгу: «Ринки при капіталістичному виробництві», написану з марксистських позицій С.М. Булгаков публікує в 1897 р. Учений виявився серед тих численних молодих інтелігентів, яких зачарувала спроба марксизму чітко визначити причини недосконалості суспільства і людини й виявити рятівні засоби для викорінення несправедливості та побудови суспільства загального добробуту. Однак уже в самому марксистському світогляді Булгакова містилися елементи, які говорили про його самобутній філософський «характер» і робили його незвичайним представником марксистської школи. Перш за все, це виражалося в його незадоволеності уявленням про людину, що панувало в ортодоксальному марксизмі і згодом призвело до введення в теорію господарства вченого аналізу «творчої особистості», її ціннісної орієнтації та морально-етичних засад цілеполагання.

      Після завершення університету він отримує направлення для наукового стажування в Німеччині (1898-1900 рр.). Два роки перебування тут зіграли істотну роль у формуванні світогляду й наукової думки С.Булгакова. Глибоке вивчення німецької філософії, захоплення Кантом, його критицизмом і світоглядом Шеллінга, накладають відбиток на наукову думку вченого, що можна простежити впродовж усієї його творчості.

      Знайомство з найбільш відомими представниками німецької соціал-демократії: К. Каутським, А. Бебелем, К. Лібкнехтом та іншими, за рекомендацією Г.В. Плеханова, згадує Булгаков, призвело до того, що «почались швидкі розчарування, мій світогляд почав тріщати по швам. В результаті, коли я повернувся на батьківщину, щоб зайняти, нарешті, бажану професуру «політичної економії», я був у стані повної резиньяції, в якій почав скромно й невпевнено, а згодом все переможніше став звучати голос релігійної віри» [31, с. 67].

      Останнє породило необхідність критичного перегляду ідеалів С.Булгакова, й обґрунтування відходу від колишніх філософських і соціальних позицій починаючи перебудову свого світогляду від самого фундаменту. «Кожну проблему він вивчав від основ, прагнучи осягнути, як вона встановлювалась та розв’язувалась до нього. Якщо це вирішення його не задовольняло, то він докладав усі зусилля своєї думки й духу, щоб знайти творчі шляхи її вирішення у світлі свого нового світогляду [55, с. 191].

      В цей же час ним була написана й видана двотомна праця: «Капіталізм та землеробство» (1900), що згодом стала його магістерською дисертацією. Ця робота присвячена розвитку капіталізму в сільському господарстві країн Західної Європи і написана в основному з використанням іноземних матеріалів. У ній С.М. Булгаков розглядає фактори аграрного виробництва (землю, працю, засоби праці), порівнюючи велике й дрібне виробництва з точки зору їх рентабельності в специфічних умовах розвитку капіталізму в сільському господарстві; аналізує економічні особливості сільського господарства (ренту, капітал, ціну хліба і землю, їх цінність); заперечує прямолінійність й однотипність розвитку як промисловості, так і сільського господарства на користь різноманітності господарських форм.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/18153.html " target="_blank">Ссылке