Удосконалення логістичних зв’язків між суб’єктами господарювання

     

      У сільськогосподарському виробництві досить чітко виражена галузева специфіка, що вимагає від керівництва підприємств володіння інформацією про партнерів і конкурентів та її врахування при прийнятті як маркетингових і виробничих рішень. Так у 80-90-х роках минулого століття існувало поняття агропромислового комплексу, що поєднував у собі підприємства по переробці сільськогосподарської продукції, безпосередньо сільськогосподарські підприємства та промислові підприємства, що здійснювали матеріально-технічне забезпечення аграрних формувань. Усі інтеграційні процеси централізовано регулювались управліннями сільського господарства відповідного рівня, які володіли необхідними для цього повноваженнями. На даному етапі інтеграційні процеси в аграрному секторі здійснюються на основі комерційних інтересів їх учасників. На нашу думку, в основі таких перетворень має бути формування логістичної системи сільськогосподарських підприємств, зокрема малих та середніх, що забезпечувала б системність їх діяльності. Саме інтеграція підприємств на основі такої системи дозволила б сільськогосподарським товаровиробникам отримати низку переваг, таких як економія на масштабах виробництва, можливість залучення інвестицій та різного роду інновацій у виробництво та ін. Аналіз сучасного стану логістичних зв’язків сільськогосподарських підприємств Житомирської області дозволив виявити низку проблем вирішення яких має забезпечити формування логістичної системи.

      Серед найголовніших завдань, що має вирішувати логістична система сільськогосподарських підприємств є:

      • у закупівельній підсистемі – забезпечення виробничого процесу матеріально-технічними ресурсами;

      • у виробничій підсистемі – виробництво саме тих видів продукції, що користуються найбільшим попитом, при цьому не допускати перевиробництва;

      • у збутовій підсистемі – забезпечення максимальних обсягів реалізації продукції за найбільш вигідними цінами.

      Вирішення цих завдань вимагає від підприємств створення відділів логістики, що вирішували б ці та інші завдання. Проте, основою виробництва сільськогосподарської продукції в Житомирській області виступають саме малі та середні підприємства. У 2011 р. з загальної кількості підприємств 86,37 % підприємств мали земельні площі до 1000 га.

      Створення на таких підприємствах відділів логістики не тільки не доцільне, а здебільшого є не можливим, тому постає необхідність інтеграції цих підприємств у певне об’єднання та розробку на його базі логістичної системи (рис. 3.1). Зазначене вище об’єднання має формуватись на принципах кооперації, при цьому ініціаторами його створення мають виступати безпосередньо сільськогосподарські підприємства.

      Об’єднанню буде делеговано частину функцій (юридична підтримка, матеріально-технічне забезпечення, маркетингова і збутова діяльність та ін.). Виконання даних завдань потребують від сільськогосподарських підприємств значних капіталовкладень. Формування інтеграційної логістичної системи дозволить мінімізувати витрати підприємств на виконання даних функцій.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16912.html " target="_blank">Ссылке