Асиметрія як виклик сталому розвитку регіональних господарських систем

     

      Внаслідок нерівномірного розміщення продуктивних сил регіональні ландшафти будь-якої країни не можуть бути абсолютно однорідними, адже регіональна асиметрія є однією із закономірностей розвитку економіки і є характерною для будь-якої економічної системи. Разом з тим, асиметрія регіональних ландшафтів впливає на структуру і ефективність економіки країни в цілому, інвестиційну привабливість, соціальну ситуацію в суспільстві, щ вимагає врахування її масштабів при обґрунтуванні та реалізації стратегії і тактики управління соціально-економічним розвитком. Адже такий стан просторового розвитку в критичних формах може призводити до неконтрольованих дезінтеграційних процесів, підвищувати суспільну напругу, загострювати соціальні конфлікти, створювати потенційну загрозу політичній стабільності, уповільнювати темпи макроекономічного зростання.

      Тому проблеми неоднорідності економічного простору є предметом активних наукових досліджень, які ставлять за мету формулювання принципів та пропозицій для проведення ефективної державної регіональної політики, спрямованої на міжрегіональне вирівнювання. Проблему виявлення і вивчення асиметрії розвитку регіонів та причин її виникнення зачіпають практично всі автори, що вивчають регіональну економіку, зокрема серед українських - Н.В. Божидарнік, М.П. Бутко,

      З.С. Варналій, З.В. Герасимчук, С.І. Дорогунцов, М. І. Долішній, Т.В.Пепа, Д.М. Стеченко, І. З. Сторонянська, В.І. Чужиков та інші.

      Але як свідчить зарубіжний досвід, асиметрія соціально-економічного розвитку притаманна практично усім країнам і простежується на всіх територіальних рівнях - країн, регіонів, внутрішньорегіональних утворень.

      Наприклад, Л. Слокомб (Slocombe) [153] розглядає проблеми асиметрії у Великобританії на прикладі Шотландії, Англії та Уельсу, К. Янсен (Jensen) [148] аналізує асиметричність розвитку східних і західних регіонів Швеції, А. Гранберг, Б.Лавровський, П. Минакір [31, 73, 81] та багато інших вивчають питання асиметричності розвитку регіонів Російської Федерації, Аєлло Ф. (Aiello Francesco) та Скоппе В. (Scoppa Vincenzo) [142] – Італії, Сінді Фен (Сindy Fan C.) [143] – Китаю, безліч авторів [11, 149, 151, 154] приділяють увагу нерівномірностям розвитку країн Європейського Союзу, особливо у зв’язку з його розширенням.

      Але, необхідно відмітити, вирівнювання регіональної асиметрії не передбачає абсолютно рівномірного просторового розміщення виробництва, а розуміється, насамперед, як досягнення прийнятного ступеню міжрегіональних відмінностей загальних рівнів економічного розвитку, рівня і умов життя населення, екологічної безпеки в регіонах країни.

      У дослідженнях, присвячених проблемам регіонального розвитку для характеристики територіальних розбіжностей фахівці використовують різноманітні поняття, такі як «диспропорція», «диференціація», «нерівномірність», «дивергенція», «неоднорідність», «нерівність», «асиметрія».

      Термін «асиметрія» почав активно використовуватись після отримання у 2001 році Нобелівської премії американськими економістами Дж. Стігліцом, Дж. Ейклерлофом та М. Спенсом за розробку теорії та аналіз ринків з асиметричною інформацією. [140]

      Н.В. Божидарнік визначає регіональну асиметрію як процес диференціації локальних і глобальних територіальних таксономічних одиниць, який відбувається під впливом посилення нерівномірного руху факторів виробництва, конкуренції та реалізації компліментарної різнорівневої (локальної, регіональної, національної, наднаціональної) політики зниження диспропорційності соціально-економічного розвитку та забезпечення його сталості. [11] І. З. Сторонянська вважає, що асиметрія регіонального розвитку є мірою міжрегіональних розбіжностей у рівнях економічного розвитку (економічної активності) і рівнем (якості) життя населення. [121]

      Вахович І.М. та Лакатош І.М. поняття асиметрії регіонального розвитку розглядають як процес порушення гармонії та збалансованості соціально-економічного розвитку регіонів, посилення їх контрастності, поляризації та нарощення міжрегіональних відмінностей. [26] Узагальнивши напрацювання різних науковців та доповнивши їх власними судженнями сформулюємо власне визначення, що характеризує нерівномірність розвитку регіональних соціально-економічних систем.

      Регіональна асиметрія або асиметрія регіональних ландшафтів – це неоднорідність національного простору, що проявляється у перевищенні прийнятного рівня міжрегіональних відмінностей економічного розвитку, рівня життя населення та стану довкілля, які порушують збалансованість та гальмують процеси сталого розвитку країни.

      Виділяють так звану "природну" асиметрію (відмінності природно-ресурсних умов, географічного положення, економічних, демографічних, історичних та інших умов, що не впливають на єдність економічного і правового простору держави), а також «неприродну», до якої відноситься асиметрія, що виникла внаслідок збоїв, провалів у процесі економічного розвитку,

     функціонування відтворювальних процесів в одних (неблагополучних) регіонах і підвищених темпах економічного зростання в інших (благополучних) регіонах. [30] Саме така асиметрія повинна бути знівельована до прийнятних значень.

      На сучасному етапі розвиток регіонів відбувається під впливом з одного боку, динамічного розвитку всеохоплюючої глобалізації, а з іншого - реґіоналізації, що вимагає найбільш повного і ефективного використання потенціалів регіонів та їх конкурентних переваг для забезпечення сталого розвитку.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16930.html " target="_blank">Ссылке