Системний підхід до стратегічного маркетингового управління

     

      Проблеми, пов’язані зі стратегічним маркетинговим управлінням підприємств туристичної галузі в умовах невизначеності ринкового середовища, підштовхують до впровадження системного підходу для досягнення взаємопов’язаних цілей підприємства. Під управлінням розуміється зміна стану об’єкта, системи або процесу, що веде до досягнення певної мети. Системний підхід щодо розгляду особливостей підприємства дозволяє класифікувати їх за схожими ознаками або параметрами для вироблення спільних методів аналізу господарської діяльності, вдосконалення управління і регулювання. Такий підхід до підприємства являє собою більшою мірою спосіб мислення по відношенню до підприємства та управління ним.

     Підприємство слід розглядати як основну одиницю ринкової економіки, де приймаються управлінські рішення, спрямовані на розвиток всього співтовариства [46]. Це дозволяє розглядати підприємство, як єдине ціле, відокремлене від решти світу, яке складається із взаємопов’язаних між собою частин [95]. Такий підхід орієнтує на розкриття цілісності об’єкта та виявлення різноманітних зв’язків елементів системи.

      Системний підхід щодо стратегічного маркетингового управління підприємства постійно змінюється, що обумовлено динамічністю елементів макро- та мікроекономічного впливу. Це призводить до зміни зв’язків між елементами системи. Перед такою системою постає завдання – динамічне управління сукупністю елементів системи в умовах невизначеності середовища та ринкових змін.

      Більшість рішень, які доводиться приймати керівництву, формуються на основі даних про підсистеми, елементи, їх поведінку у часі під впливом змін ринкової кон’юнктури. Особливу роль при цьому займає достовірна та своєчасна інформація, бо саме її дефіцит стає гострою проблемою при прийнятті управлінських рішень. Методика та прийоми системного підходу допомагають вирішити цю проблему.

      За допомогою системного підходу можливе вирішення таких задач, як:

      1) встановлення змісту взаємопов’язаних цілей; 2) виявлення критеріїв системи;

      3) розроблення методів досягнення цілей;

      4) підбору інструментів досягнення оптимального рішення.

      Системний підхід здійснюється в декілька етапів:

      1) виявлення об’єкта дослідження;

      2) встановлення цілей;

      3) встановлення елементів системи та виявлення зв’язків між ними;

      4) виявлення факторів впливу на елементи системи;

      5) вибір рішень при досягненні цілей підприємства.

      Огляд наукової літератури дозволив виявити вагомий внесок вчених, таких, як Перегудов Ф.І., Тарасенко Ф.П., Кузнецов В.В., Чернишов В.Н., Чернишов А.В. та багато інших, у формування системного підходу. Нижче наведено деякі визначення, подані авторами в їх наукових працях.

      Система представляє собою сукупність елементів, які знаходяться в певних зв’язках один з одним та утворюють цілісне поєднання. У монографії Перегудова Ф.І. та Тарасенко Ф.П. «Введение в системный анализ» надано два визначення системи: 1. «Система є засобом досягнення цілей»; 2. «Система – це сукупність взаємопов’язаних елементів, відокремлена від середи та взаємодіюча з нею, як ціле». Кожне з цих визначень підкреслює певні якості системи. Саме у поєднанні ці два визначення дають більш повне уявлення про систему [142].

      Чернишов В.Н. та Чернишов А.В. у своїй праці «Теорія систем та системний аналіз» визначення системи надають як: безліч елементів, їх зв’язків і взаємодій між собою і між ними і зовнішнім середовищем, що утворить притаманну даній системі цілісність, якісну визначеність і цілеспрямованість [192].

      Поняття «система» відноситься до одного з найважливіших у всіх науках, а також у будь-яких видах практичної діяльності. Воно підкреслює системність світу, природи, суспільства і мислення, вказує на те, що всі предмети, процеси, явища взаємопов’язані, взаємодіють, впливають один на одного.

      Кузнецов В.В. визначає систему як безліч складових, які поєднують елементи, відносини, зв’язки і взаємодіють між ними і навколишнім середовищем, утворюючи притаманну даній системі якісну визначеність [163].

      З наведених визначень можна зробити висновок, що всі вони дуже подібні. А отже, немає сумніву до того, що всі елементи системи взаємопов’язані між собою. Зміна одного з елементів системи впливає на всі інші її елементи. Кожен елемент системи має певну інформацію, а несвоєчасне виявлення її може призвести до негативних змін у процесі роботи всієї системи в цілому.

      Добре організована система − це утворення, для якого визначені елементи, зв’язки і цілі системи в цілому. Проблемна ситуація описується аналітичним виразом. Вказують на представлення мети за допомогою критеріїв ефективності функціонування, в яких об’єднані мета і засоби її досягнення.

      До особливостей системи можна віднести структурованість, тобто існування в системі певних частин та зв’язків між ними, відносна відокремленість від оточуючого середовища, пов’язаність із середовищем, цілісність.

      Важливим фактором успішного існування системи виступає її здатність пристосовуватись до змін середовища. Таке явище називається її узгодженістю з середовищем. Рівень узгодженості систем управління істотно впливає на їх еволюцію у часі та життєвий цикл.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16931.html " target="_blank">Ссылке