Негативні явища, що впливають на безпечну діяльність працівників правоохоронних органів
Розвиток криміногенних процесів, що супроводжуються удосконаленням науково-технічного та інформаційного рівня є прямою передумовою виникнення небезпеки у професійної діяльності працівників правоохоронних органів, враховуючи її спрямованість на боротьбу зі злочинністю. А тому, особливого значення набуває вивчення та аналіз сукупності причин, що зумовлюють небезпечність правоохоронної діяльності та можливі її наслідки для працівників правоохоронних органів, а також визначення можливостей суспільства та держави щодо їх мінімізації, компенсації та корекції.
Є.А. Арустанов пише: «Більшу частину часу активної життєдіяльності людини займає цілеспрямована професійна діяльність, здійснювана в умовах конкретного виробничого середовища, яка при недотриманні прийнятих нормативних вимог може негативно вплинути на його працездатність та здоров’я» [27, c. 13]. Працівники правоохоронних органів є особливою категорію і потребують більш дієвих заходів щодо забезпечення безпеки їх діяльності. Такий висновок можливий на основі аналізу негативних явищ та проявів, що впливають на безпеку діяльності правоохоронних органів та особисту безпеку їх працівників. На підтвердження цієї думки результати дослідження, проведені С.В. Городянко на базі Інституту перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників ОВС Харківського національного університету внутрішніх справ у 2005–2006 роках, згідно з якими 65 % опитаних зазначили, що рівень безпеки діяльності працівників ОВС є незадовільним. Лише 2 % опитаних заявили, що у підрозділі, в якому вони проходять службу, встановлено режим праці, за якого вони можуть повністю відновити свою працездатність протягом часу, відведеного на відпочинок, а 57 % та 22 % підтвердили, що вони досить часто або постійно виконують свої службові обов’язки у стані втоми. 29 % опитаних, перебуваючи на робочому місці, часто не мають можливості задовольнити деякі психофізіологічні потреби або потерпають від незадовільних умов праці. Станом індивідуальних засобів захисту більша половина респондентів незадоволена. Щодо проведення аналізу причин травматизму та надзвичайних подій у службовій діяльності працівників ОВС більше половини опитаних (55 %) заявили про те, що доведення наказів про покарання винних свідчить про формальний характер даного напряму роботи.
У 2011–2012 рр. було проведено аналогічне анонімне анкетування працівників податкової міліції з усіх регіонів України, які навчалися на курсах перепідготовки та підвищення кваліфікації в Національному університеті державної податкової служби України. Досить показовою є висловлена під час анкетування позиція 67 % опитаних, відповідно до якої рівень безпеки діяльності працівників податкової міліції є незадовільним, або ж таким, що потребує покращення. Тільки 4 % опитаних заявили, що у підрозділі, в якому вони проходять службу, встановлено режим праці, за якого можуть повністю відновити свою працездатність протягом часу, відведеного на відпочинок, а 60 % вказали, що вони відповідно часто або постійно виконують свої службові обов’язки у стані втоми. 31 % опитаних, перебуваючи на робочому місці, часто не мають можливості задовольнити деякі психофізіологічні потреби або потерпають від незадовільних умов праці. Що стосується стану засобів індивідуального захисту, то більше половини опитаних (57 %) заявили, що значна частина останніх або застаріла, або знаходиться у незадовільному стані. Третина опитаних вказують на формальний характер навчання безпечному виконанню своїх службових обов’язків. Щодо проведення аналізу причин травматизму та надзвичайних подій у службовій діяльності працівників податкової міліції, 59 % опитаних заявили взагалі про відсутність або ж формальний характер таких інструктажів. 5 % опитаних мають вільний доступ до нормативно-правових актів, якими регламентуються питання безпеки діяльності правоохоронних органів, інша частина респондентів такими нормативно-правовими актами взагалі не цікавиться, або ж не знає про їх існування. Доволі важливим вбачається ставлення працівників правоохоронних органів до своєї роботи, її значущості для них. Повага до себе певним чином залежить від того, чи подобається людині робота, чи отримує вона від роботи задоволення. Тому не можна ігнорувати той факт, що значна частина працівників податкової міліції зазначають у свої анкетах, що це «не те, на що очікував та про що мріяв».
На думку Мороза О.А., недотримання та невиконання умов безпечної праці правоохоронців, про що свідчить статистика, часто призводить до виникнення такого негативного явища, як злочин у сфері службової діяльності. На думку науковця, це є відлунням саме недосконалого регулювання державою меж соціального, матеріального та фізичного захисту працівника правоохоронних органів [182, c. 15].
Аргументуючи дану думку, можна говорити про те, що саме негативні тенденції суттєво впливають на рівень забезпечення безпеки діяльності працівників правоохоронних органів. Саме тому виникає необхідність більш детального аналізу. Гірше те, що з плином часу ситуація зі станом безпеки в правоохоронних органах є негативно сталою.
Вважаємо за доцільне умовно розділити негативні явища та прояви, що впливають на особисту безпеку працівників правоохоронних органів, та як наслідок – на правоохоронну систему взагалі, на об’єктивні (що не залежать від волі суб’єкта) та суб’єктивні. Це дасть змогу з’ясувати причини їх виникнення та можливі шляхи подолання.
Домінуюча причина, що негативно впливає на стан захищеності працівників правоохоронних органів, криється у самій специфіці діяльності правоохоронних структур. Відповідно до ст. 4 Закону України «Про прокуратуру», діяльність органів прокуратури спрямована на утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має своїм завданням захист від неправомірних посягань. В Законі України «Про міліцію» йдеться про те, що міліція в Україні – це державний озброєний орган виконавчої влади, який створюється з метою захисту життя, здоров’я, прав і свобод громадян, власності, природного середовища, інтересів суспільства від протиправних посягань (ст. 20). «Служба безпеки України – державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України» ст. 1 Закону України «Про Службу безпеки України». Діяльність правоохоронних органів має чітко виражений державно-владний, авторитарний характер, здійснюється в офіційному порядку від імені держави, яка делегує їм право на застосування специфічних заходів адміністративного впливу, які, як правило, не використовуються іншими органами виконавчої влади [27, c. 16]. Аналіз спеціальної літератури [27; 18; 43, 292] дозволяє виокремити такі загальні вимоги до професії працівника правоохоронних органів: сувора правова регламентація професійної діяльності; наявність у працівника владно-розпорядчих повноважень; процесуальна самостійність; висока екстремальність, емоційність службово-трудової діяльності; широке коло суб’єктів спілкування; нестандартний, творчий, часто конфліктний характер служби і праці; постійні зміни умов службово-трудової діяльності. Цілі, функції та завдання функціонування правоохоронних органів, вимоги, які ставляться до професії правоохоронця, обумовлюють виникнення під час службово-трудової діяльності небезпечних факторів, які знижують безпеку діяльності працівників правоохоронних органів. Під час службової діяльності працівнику правоохоронних органів доводиться діяти в умовах, які значно впливають на стан його здоров’я, життя, рівень працездатності та якість виконання поставлених завдань. У діяльності правоохоронців надзвичайно часто виникають обставини, що створюють значні труднощі в службовій діяльності, і в той же час вимагають від представників влади швидких, точних і безпомилкових дій.
Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16751.html " target="_blank">Ссылке
