Проблеми ефективності адміністративно-правового забезпечення особистої безпеки працівників правоохоронних органів

     

      Сьогодні актуальним є пошук та запровадження нових підходів у сфері подолання проблем та підвищення якості забезпечення безпеки професійної діяльності вітчизняних правоохоронних органів, а також правової та соціальної системи шляхом побудови якісно нової моделі безпеки відповідно їх працівників до стандартів, принципів і норм, що вироблені світовою спільнотою. При цьому, важливе теоретичне та практичне значення має впровадження позитивного досвіду роботи правоохоронних органів інших країн світу, знання тих явищ, тенденцій та закономірностей, що визначають сучасний стан і перспективи розвитку механізму безпечної діяльності правоохоронцями у сфері становлення та гарантування прав та свобод громадян у світі.

      До того ж, прагнення української держави стати повноправним членом світового співтовариства спрямоване на зміщення векторів діяльності правоохоронних органів у сфері забезпечення безпеки їх співробітників на основі не лише національних норм, а й з урахуванням світових стандартів убезпечення професійної діяльності правоохоронців. А тому вирішення вітчизняної проблеми підвищення рівня забезпеченості особистої безпеки працівників правоохоронних органів вимагає концептуально нових підходів, які повинні формуватися на основі детального аналізу використання досвіду зарубіжних країн у сфері підвищення якості безпеки професійної діяльності суб’єктів підтримання порядку в державі та здійснення правосуддя.

      В даному випадку безумовним є твердження того, що зарубіжними країнами на сьогодні накопичено значний досвід щодо подолання проблем підвищення якості забезпечення безпеки поліцейських та інших працівників правоохоронних структур і мілітаризованих органів державної влади. А тому вбачаємо за доцільне дослідити дану практику та адаптувати її до вимог та потреб вітчизняної правоохоронної системи.

      Отже, модель «безпеки правоохоронних органів» провідних країн світу передбачає багаторівневий підхід до вирішення окресленого завдання, важливими елементами якого стали формування у працівників правоохоронних органів комплексу відповідних професійно-психологічних установок, навчання їх стратегії, тактиці та методам забезпечення особистої безпеки, поводження у екстремальних ситуаціях, а також необхідні додаткові заходи матеріально-технічного характеру та соціально-правового захисту, що гарантуються на державному рівні. Дана доктрина до числа пріоритетних завдань діяльності правоохоронних органів відносить, перш за все, забезпечення такого об’єктивно можливого рівня особистої безпеки, що передбачає навіть відмову, у конкретних випадках, від затримання правопорушників, якщо не має реального ризику для громадян, але є вірогідність загибелі правоохоронців. У той же час і самим громадянам гарантується цілковита безпека цілим рядом дієвих механізмів [105, c. 34].

      Перш за все, однією із першочергових проблем, що потребує вирішення на шляху до підвищення рівня безпеки правоохоронців є та ситуація, яка склалася в Україні ще за радянських часів, продовжує існувати сьогодні і лише частково трансформувалася за останні двадцять років під впливом найрізноманітніших чинників.

      У попередніх розділах вже розглядалися питання законодавчої невизначеності системи правоохоронних органів та негативні наслідки, що тягнуть за собою неузгодженість: це і нечітке вираження функціональних обов’язків, що спричиняє дублювання та сприяє неефективному виконанню професійних обов’язків; заплутана система принципів та завдань кожного правоохоронного відомства; відсутність механізму втілення нормативно-правових гарантій соціальної та правової захищеності правоохоронних органів. Зазначене свідчить, що існуюча в Україні система правоохоронних органів потребує певної реорганізації. Її слід здійснювати не поспіхом (як це завжди робилося), а на підставі науково обґрунтованої державної концепції або програми судово-правової реформи. Розкриваючи дане питання, варто зупинитися на особливостях правового статусу та структурної побудови поліції Республіки Польщі, Великобританії, Франції та Федеративної Республіки Німеччини, Грузії та країн СНД [348, c.73].

      В контексті розробки питання підвищення рівня забезпечення безпеки правоохоронців в Україні вважаємо за доцільне зазначити, що в країнах СНД значну увагу проблемам підвищенні ефективності впровадження заходів безпеки було приділено Гуславським В.С. [80,c.79]

      У своєму дослідженні він зазначає, що категорія «безпека» трактується як стан захищеності важливих інтересів особи, суспільства в країнах СНД від внутрішніх та зовнішніх загроз. Шляхом до вирішення проблеми забезпечення безпеки в даних країнах на думку автора є комплексне вирішення питань формування узгодженої політики правоохоронного забезпечення наріжних питань забезпечення стабільності безпеки, що призведе до покращення стану безпеки в країні в цілому, а також безпеки в середині правоохоронної сфери.

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16751.html " target="_blank">Ссылке