Удосконалення системи адміністративно-правового забезпечення особистої безпеки працівників правоохоронних органів в умовах сучасних трансформаційних процесів

     

      З моменту здобуття Україною незалежності, в суспільно-політичному розвитку відбулися важливі зміни, які зумовлені внутрішніми державотворчими процесами і зовнішніми глобалізаційними тенденціями. Кардинальна переорієнтація державної політики на забезпечення, перш за все, безпеки, прав, свобод та законних інтересів людини, формування в Україні ринкової економіки, входження нашої держави у Європейське Співтовариство та інші трансформації системи суспільних відносин значно змінили умови діяльності правоохоронних органів, обумовили необхідність їх реформування, яке вже розпочалося й активно відбувається в світлі прийняття нових законів та механізмів їх реалізації.

      Співробітництво України та Європейського Співтовариства на сьогодні здійснюється через відповідну систему органів виконавчої влади та спеціально створених органів, в тому числі і правоохоронних. А тому, можна стверджувати, що ці органи є учасниками інтернаціональних відносин щодо забезпечення безпеки, прав та свобод людини і громадянина як загальна мета формування правової держави [114,с.10] .

      В даному ракурсі, проблеми забезпечення безпеки, прав, свобод та законних інтересів держави, суспільства, людини і громадянина в межах діяльності правоохоронної системи завжди були, є і будуть актуальними для цивілізованого суспільства. А тому, можна сказати, що від вирішення питань щодо місця і ролі правоохоронних органів у житті оновленої України, завдань і функцій, які вони повинні виконувати, стосовно того, хто в майбутньому працюватиме в правоохоронних органах, залежить не тільки безпека самого працюючого в правоохоронних підрозділах, але певною мірою і майбутнє самої України.

      Сучасні внутрішні трансформаційні процеси свідчать про необхідність реформування системи правоохоронних органів України і найчастіше згадують про зміни у структурі, чисельності особового складу, нормативній базі, фонді оплати праці і фінансування та матеріально-технічному забезпеченні правоохоронних органів. Все це, безумовно, дуже важливо, але сутністю реформування, його стрижнем є досягнення якісних змін у складніших для формального регулювання характеристиках діяльності всієї системи, усіх її органів і підрозділів, кожного окремого правоохоронця.

      Докорінній трансформації підлягає світоглядний базис і поведінкові установки, на яких будувалася уся діяльність радянських правоохоронних органів і шаблони поведінки яких заважають вирішенню сучасних проблем правового захисту населення. Від старої карально-репресивної домінанти своєї діяльності вітчизняні правоохоронці мають перейти до дієвого захисту й пропагування загальнолюдських цінностей, служити не якійсь партії, клану, а законності, кожному законослухняному громадянинові, інтересам розвитку цілого українського суспільства.

      В недалекому минулому дуже гостро постало питання удосконалення та реформації діючої системи правоохоронних органів в рамках підготовки до проведення фінальної частини Євро-2012 в Україні, що вимагало від керівництва нашої держави вжиття ряду продуманих і виважених заходів щодо якомога швидшої адаптації різних сфер життєдіяльності суспільства до вимог проведення спортивного змагання світового рівня. Беручи до уваги міжнародну правоохоронну практику забезпечення безпеки правопорядку міжнародних масових спортивних заходів, можна зазначити, що саме Євро чемпіонати відносяться до найбільш масових та ризикових, з боку підтримання безпеки як громадян держави, іноземних відвідувачів та дипломатичної колегії, так і самих працівників правоохоронних органів [100]. Враховуючи високі європейські вимоги до підготовки та проведення заходів такого масштабу, Україні вдалося провести даний Чемпіонат на вищому рівні. І, як наслідок, сьогодні не варто забувати про ті нововведення, які були запозичені від різних країн світу та адаптовані до вітчизняних правоохоронних органів в рамках організації та проведення ЄВРО-2012. Що стосується правового забезпечення організації міжнародних спортивних заходів, то основним нормативним документом, який регулює механізм даних заходів, є Європейська Конвенція «Про належну поведінку з боку глядачів під час спортивних заходів і, зокрема, футбольних матчів», яка регулює питання забезпечення безпеки та дотримання правопорядку під час проведення міжнародних масових спортивних заходів [92].

      А тому, беручи до уваги норми європейської Конвенції та керуючись правовими нормами, які діють на території України, можна визначити, що рівень забезпечення громадського порядку та гарантування безпеки осіб, діяльність яких пов’язана з участю та проведенням в Україні Євро-2012, безпосередньо залежала від чітко скоординованої, вміло організованої та спланованої діяльності органів державної влади, у тому числі, правоохоронних, можливості яких використовуються при охороні громадського порядку в місцях проведення спортивно-масових заходів [267].

      Саме на правоохоронні органи було покладено багатовекторне завдання: забезпечити громадську безпеку за високими європейськими стандартами й дотримуватися при цьому положень прав людини та громадянина, засвідчити готовність, передусім, працівників органів внутрішніх справ до ефективної діяльності у взаємодії з населенням [55].

      Беручи до уваги погляди науковців, а також керуючись матеріалами власних досліджень даного питання, можна зауважити, що саме правоохоронні органи України (в основному органи внутрішніх справ ) були найбільш піддані небезпеці під час проведення чемпіонату Євро – 2012, адже до завдань правоохоронних органів відносилися різні види заходів, в тому числі, застосування фізичної сили до правопорушників, що є вагомим чинником виникнення небезпеки для життя та здоров’я правоохоронця.

      Таким чином, успішна підготовка та проведення спортивно-масових заходів чемпіонату, в першу чергу, залежить від здатності держави, в особі правоохоронних органів, надати багаторівневу безпеку всім учасникам Євро-2012.

      Високий рівень соціальної небезпеки та стійка тенденція до розповсюдження злочинів, що посягають на життя, здоров’я, честь та гідність працівників правоохоронних органів при здійсненні ними функцій з охорони громадського порядку, обумовили необхідність підвищення ефективності організаційних заходів, кримінально-правової охорони та зміцнення авторитету представників цієї категорії органів державної влади.

      У межах підготовки до Євро-2012 відбувався постійний обмін досвідом між українськими та польськими правоохоронцями. Даний досвід можна й надалі використовувати для успішного проведення масових заходів. Варто зазначити, що заслуговує на увагу інформація від польських колег щодо запровадження в поліцейських підрозділах воєводств Польщі спеціальних відділів по роботі з уболівальниками. Працівники зазначених підрозділів здійснюють облік, аналіз та документування фактів непокори, хуліганських дій футбольними уболівальниками на стадіонах. Зазначені посадові особи також формують бази даних футбольних хуліганів, готують стосовно них матеріали до суду про позбавлення їх права відвідувати футбольні матчі та забезпечують контроль за дотриманням ними рішень суду на таку заборону. Створення такого підрозділу значно полегшує основну роботу польських правоохоронців з питань забезпечення безпеки проведення спортивно-масових заходів. Такий позитивний досвід доцільно застосовувати не лише під час підготовки до масових заходів, адже аналіз правопорушень та ведення статистики правопорушників у щоденному житті суспільства дозволяє правоохоронним органам відстежувати та контролювати рівень злочинності в Україні [103,c. 302].

      Вся работа доступна по " http://mydisser.com/ru/catalog/view/16751.html " target="_blank">Ссылке