Поняття, правова основа, принципи та ознаки перегляду справ про адміністративні правопорушення
Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється в певній послідовності, як низка пов’язаних між собою процесуальних дій, спрямованих на реалізацію норм матеріального права щодо адміністративної відповідальності за вчинені правопорушення.
Послідовність розгляду справ про адміністративні правопорушення в юридичній літературі прийнято називати стадіями, які характеризуються порівняльно самостійними частинами провадження, але органічно пов’язані між собою [28, с. 223; 29, с.166; 30, с.183; 6, с. 301; 31, с.128; 32, с. 515; 19, с. 327; 33, с.189; 34, с. 271]. На кожній стадії здійснюється низка пов’заних між собою процесуальних дій, спрямованих на розв’язання завдання провадження. Кожна стадія різниться кількістю учасників, завданням, характером процесуальних дій та оформляється відповідним процесуальним документом (протоколом, постановою, рішенням у скарзі).
Серед вчених-адміністративістів нема єдиного погляду на питання кількості стадій провадження у справах про адміністративні правопорушення.
Як зазначає В.К. Колпаков, провадження у справах про адміністративні правопорушення за своєю структурою схоже на кримінальний процес, проте воно значно простіше і містить менше процесуальних дій. На його думку таке провадження має п’ять стадій:1) порушення справи; 2) адміністративне розслідування; 3) розгляд справи та її вирішення; 4) перегляд постанови; 5) виконання постанови [6, с. 301].
Дещо відмінною щодо змісту таких стадії є позиція С.Г. Стеценко, який виділяє п’ять стадій провадження у справах про адміністративні проступки: 1) порушення справи про адміністративне правопорушення; 2) розгляд справи про адміністративне правопорушення; 3) прийняття рішення у справі; 4) оскарження та опротестування постанови у справі про адміністративне правопорушення (не є обов’язковою); 5) виконання постанови про накладення адміністративного стягнення [34, с. 283]. І.П. Голосніченко, М.Ф. Стахурський наполягають на існуванні самостійної стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення - попереднього адміністративного розслідування [35, с.174].
У літературі є й інші підходи щодо кількості та назви стадій провадження про адміністративні правопорушення. Наприклад В. Б. Авер’янов, Ю. П. Битяк, О. М. Бандурка, М. М. Тищенко, О. В. Кузьменко вказують на чотири стадії провадження в справах про адміністративні правопорушення, а саме: 1) порушення справи про адміністративне правопорушення; 2) розгляд справи про адміністративне правопорушення й винесення у справі постанови; 3) оскарження постанови; 4) виконання постанови [36, с. 519; 28, с.223-224; 29, с.166; 37, с. 281;17, с.171-176]. В. К. Колпаков у підручнику «Адміністративне право України» вказує п’ять стадій, а у монографії «Адміністративно-деліктний правовий феномен» — шість стадій [6, с. 301; 2, с. 410]. Т.О. Коломоєць вказує на чотири стадії такого провадження: 1) порушення справи про адміністративне правопорушення; 2) розгляд справи про адміністративне правопорушення та прийняття рішення; 3) оскарження і опротестування постанови по справі про адміністративне правопорушення; 4) виконання рішення, застосування адміністративного стягнення [33, с.194]. В.А. Юсупов виділяє сім стадій: 1) порушення справи; 2) збір і вивчення потрібної інформації; 3) попереднє вивчення матеріалів справи; 4) вибір норм права, що підлягають застосуванню; 5) розгляд справи органами, що правомочні приймати рішення; 6) розгляд скарг і прийняття кінцевого рішення; 7) виконання рішення у справі [38, с. 94 – 99].
Перелічене дає можливість зробити висновок, що відмінності у поглядах на кількість стадій провадження у справах про адміністративні правопорушення не мають принципового характеру, їх можна виокремлювати і об’єднувати, однак важливою є саме сутність стадій, яка має повно і точно відображати логічну структуру провадження, включаючи етапи чи окремі дії, що здійснюються у в ході цього процесу.
Ми підтримуємо думку Т.О. Коломоєць про те, що у якому б порядку не здійснювалося провадження, воно, як правило, проходить такі стадії: 1) порушення адміністративного провадження і адміністративне розслідування; 2) розгляд справи про адміністративне правопорушення та винесення по ній постанови; 3) перегляд справи у зв’язку з оскарженням або опротестуванням постанови по справі; 4) виконання постанови про накладення адміністративного стягнення [33, с.194].
Особливе місце в системі стадій провадження у справах про адміністративні правопорушення відводиться перегляду справи у зв’язку з оскарженням або опротестуванням постанови по ній.
З огляду на предмет нашого дослідження, та як було зазначено вище, перегляд справи про адміністративне правопорушення у зв’язку з оскарженням або опротестуванням постанови по ній переважна більшість науковців визначають як окрему стадію провадження у справах про адміністративні правопорушення. Однак, прибічники наукової позиції поділу провадження у справах про адміністративні правопорушення на окремі провадження, а саме в залежності від інстанційності розгляду справи: провадження в першій інстанції; та провадження в другій інстанції [21, с.50, 51; 39, с.93,97], виокремлюють перегляд справи про адміністративне правопорушення в окремий вид провадження в рамках адміністративно-деліктного провадження.
В певній мірі дані вчені мають рацію, адже порівняно з іншими стадіями провадження у справах про адміністративні правопорушення стадія перегляду справи у зв’язку з оскарженням постанови по справі або поданням прокурора на неї має певну відособленість, зокрема, в першу чергу це викликано тим, що ця стадія породжує повторний розгляд (перегляд) вже прийнятого рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, її здійснення ініціюється за волевиявленням особи, відносно якої винесено постанову, потерпілим, їх представниками або за поданням прокурора, вона характеризується наявністю особливого порядку та строків розгляду справи та специфікою рішень, які можуть бути винесені за результатом розгляду справи.
