Досвід європейських держав із розробки та впровадження спеціальних програм запобігання злочинності неповнолітніх

          Як зазначалося вище, в країнах ЄС існує чимало програм запобігання злочинності неповнолітніх. Але в зв’язку з неможливістю висвітлення всіх документів у зазначеній царині, їх аналіз буде надано лише за окремими державами. Причому розглядатися будуть найбільш ефективні та поширені програми запобігання підлітковій злочинності тих європейських країн, про які вже йшлося у двох попередніх розділах роботи. Це, зокрема, Велика Британія, ФРН, Франція, Швейцарія та деякі інші країни.           Перед безпосереднім аналізом реалізації спеціальних програм запобігання підлітковій делінквентності в країнах ЄС необхідно зазначити, що всі програми можна умовно розділити на дві великих групи: перша група включає спеціальні програми профілактичного характеру, що не завжди реалізуються системою органів ювенальної юстиції, друга – так звані програми примирення як інструмент відновного правосуддя, пов’язаного з вчиненням підлітком злочину чи правопорушення.          Отже, розглянемо сучасний стан запобігання злочинності неповнолітніх шляхом реалізації двох вказаних видів програм на прикладі конкретних країн-учасниць ЄС.           Велика Британія. Як показують результати спеціальних порівняльних кримінологічних досліджень, а також практика запобігання злочинності неповнолітніх, у цій країні існує солідний досвід розробки програм профілактичного спрямування, що відрізняються характером, суб’єктами та об’єктами впливу. Мета таких програм, за висновками МВС Великої Британії, має полягати в такому: укріплення сім’ї; підтримка школи; захист молодих людей; використання заходів соціального контролю; підготовка підлітків до самостійного дорослого життя .          Так, відомим дослідником британської підліткової злочинності О. М. Ведерниковою всі британські програми залежно від об’єкта запобіжної дії класифікуються на три групи: 1) програми, спрямовані на зміцнення родини;          2) програми щодо усунення негативних чинників шкільного виховання;          3) програми соціальної профілактики злочинності та делінквентності .          В окремих аналітичних матеріалах можна знайти дещо відмінну (змішану) класифікацію програм щодо протидії підлітковій делінквентності:           – програми щодо профілактики дитячої девіантності;          – програми шкільної профілактики;          – запобіжні програми за участю громади;          – програми за принципом наставництва;          – профілактичні програми, що базуються на діяльності спеціалізованих установ;          – охоронні програми;          – програми терапевтичного характеру .          Програми у сфері сім’ї спрямовані на послаблення недоліків сімейного виховання, ліквідацію жорстокого ставлення батьків до дітей та сімейних конфліктів. Ці документи, як загальнопрофілактичного, так і спеціалізованого характеру, розраховані на осіб віком до 21 року, тобто до досягнення особою повноліття згідно з нормами національного законодавства. Невід’ємною частиною загальнопрофілактичних програм є, наприклад, національна програма «Home-Start», основним призначенням якої є підтримка сімей із дітьми дошкільного віку. Вона реалізується на постійній основі вже кілька десятків років і її відмінними рисами є такі: допомога надається з боку досвідчених батьків-добровольців; завданням програми є вирішення конфліктних ситуацій, допомога сім’ям із маленькими дітьми; формою роботи є відвідування один-два рази на тиждень протягом 6–12 місяців конкретних родин, що потребують допомоги; підтримка родинам може мати консультативний, фінансовий, фізичний, педагогічний, психологічний характер; фінансування програми здійснюється за рахунок органів охорони здоров’я й освіти; програма є доповненням роботи державних соціальних органів та установ. Наприклад, у 2011 р. за цією програмою було надано допомогу 77 тис. дітей, завдяки злагодженій роботі 17 тис. добровольців, які витратили на виконання своїх обов’язків понад 1 млн годин свого власного часу .           Метою наступної програми «Мережа дитячих клубів» (Kid’s Clubs Network) є організація дозвілля дітей віком від 5 до 12 років. Вона є переважно безоплатною, особливо для багатодітних сімей, реалізується за рахунок добровольців, а її філіали знаходяться, як правило, при школах, церквах та різних соціальних установах. Основними напрямами дитячого розвитку за цією програмою є танцювальне, музичне, спортивне та шкільне виховання. Ця програма є аналогом вітчизняної практики додаткових занять у школі, що проводяться після основного навчального часу в межах шкіл і забезпечують контроль поведінки дітей, коли в батьків, які працюють, такої можливості немає. Фінансування цієї програми здійснюється з боку муніципалітетів, благодійних фондів та приватних осіб . Схожою є програма «4 Сhildren», що успішно проводиться у Великій Британії ще з 80-х років минулого століття. Її члени тісно співпрацюють майже з 500 тис. родин із дітьми, надаючи їм різноманітну допомогу та підтримку. Станом на 2010 р. ця організація налічувала понад 3,5 тис. філій по всій території Англії. У 2011 р. ця організація ініціювала кампанію під назвою «Дай мені сили», що спрямована на актуалізацію соціальних проблем багатьох сімей у цій країні, у вирішенні яких мають бути задіяні різні політичні сили .           Подібною благодійною некомерційною організацією в Шотландії є «First4kids», що також покликана допомагати сім’ям із дітьми, забезпечуючи нормальне проведення дозвілля та створення для підлітків антикриміногенного соціального мікросередовища. Це досягається шляхом долучення неповнолітніх до мистецтва, навчання їх певному ремеслу, відвідувань театрів, масових культурних заходів та ін. .          Стосовно державного та міжнародного фінансування, зокрема Соціальним фондом ЄС, профілактичних напрямів діяльності, то воно здійснюється щодо програм «Out of School Children Initiative», «Out of School as Childcare Project» та «Safer Cities». Наприклад, перша з указаних програм фінансується ООН і поширена в понад 30 країнах світу, у тому числі на європейських теренах .           Однією з відомих британських організацій є «Parent Network». Вона вже впродовж 25 років (спочатку в США, а з 1997 р. і у Великій Британії) займається інформаційно-роз’яснювальною роботою щодо укріплення сімей та мінімізації їх розпаду. Місцеві громади та місцеві органи влади організовують та фінансують спеціальні пропагандистські курси для батьків, роз’яснюючи прийоми належного спілкування як між собою, так і зі своїми дітьми-підлітками. У 2011 р. активність діяльності цієї організації не тільки не зменшилась, а, навпаки, збільшилась: було проведено 225 спеціальних семінарів для батьків, а також здійснено 1100 відповідей на телефонні дзвінки на найбільш болючі сімейні питання .          



Вся работа доступна по Ссылке