Дидактичні основи формування культури педагогічної взаємодії

          Культуру педагогічної взаємодії як здатність до активного навчання можна сформувати, виявити і розвинути лише в діяльності. Згідно діяльнісного підходу, будь-яке психічне явище в тій або іншій якості є вписаним в структуру діяльності особистості. Для глибокого розуміння і цілеспрямованого формування певного явища необхідно знати в яку саме структуру воно включене: хто є суб’єктом діяльності, які його потреби, мотиви, цілі, що або хто є її об’єктом, які засоби, умови, способи контролю і оцінки цієї діяльності і яким має бути кінцевий результат. Особливе значення мають також взаємозв’язки цих компонентів, тобто функціональна структура діяльності. Прямо і опосередковано основні компоненти діяльності враховувались всіма дослідниками активності особистості. Ними використовувались різноманітні типи і набори основних структурних компонентів.          Звернемося до результатів дослідження цієї проблеми класиками психологічної науки. Відомий психолог С. Рубінштейн, який зробив суттєвий внесок у теорію діяльності, писав: «Особистість визначається своїм ставленням до навколишнього світу, до суспільного оточення, до інших людей. Це ставлення реалізується в діяльності людей... Людина є особистістю завдяки тому, що вона визначає своє ставлення до навколишнього» [374, с. 243]. У структурі діяльності він виокремлює такі компоненти: мотив, мета, засіб, соціальна ситуація, результат, оцінка. Інший видатний психолог О. Леонтьєв категорію «діяльність» вважав однією з найважливіших для побудови психологічної науки та в якості основних детермінант діяльності виокремлює мотив, мету та умови досягнення мети [247]. Аналізуючи результати своїх досліджень, він обґрунтував положення, згідно з яким дія, яка спочатку формувалася у контексті однієї діяльності, за певних умов може перетворитися в іншу самостійну діяльність. Він зазначає: «Існує своєрідне відношення між діяльністю та дією. Мотив діяльності може, рухаючись, переходити на предмет (мету) дії. У результаті дія перетворюється у діяльність. Цей момент є виключно важливим. Саме цим шляхом і народжуються нові діяльності, виникають нові ставлення до діяльності» [247, с. 520]. Таким чином, щоб зрозуміти механізми формування діяльності, необхідно розуміння конструктивних перетворень, які спостерігаються у процесі її розвитку.          

Вся работа доступна по Ссылке