Кваліфікація адміністративних правопорушень, за які передбачається застосування адміністративного арешту та виправних робіт
Застосування адміністративного арешту необхідно передбачати вже на стадії кваліфікації адміністративного правопорушення. Адже санкції відповідних статей КУпАП передбачають особливості складу адміністративного проступку, яке в них значиться, коли належить застосовувати такий вид стягнення як адміністративний арешт. Наприклад, стаття 173 КУпАП, яка встановлює відповідальність за дрібне хуліганство, передбачає: “Дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, — тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, а в разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування цих заходів буде визнано недостатнім, — адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб”. Крім зазначених в гіпотезі даної статті особливостей, які, як уже відомо, впливають на кваліфікацію даного правопорушення, ми помічаємо в санкції даної статті особливості ознак складу проступку, які мають значення лише при застосуванні адміністративного арешту. Це — обставини справи та особа правопорушника.
У цілому ж кваліфікацію адміністративного підсудного проступку, який за своєю суттю є кримінальним проступком, і кваліфікацію злочину, на наш погляд, необхідно здійснювати за загальними правилами. Тут ми поділяємо думку сучасного відомого правника В.Н. Кудрявцева, який вважає, що, розглядаючи кваліфікацію злочину як процес і як результат, необхідно мати на увазі їх тісний взаємозв’язок. Процес вибору кримінально-правової норми завершується закріпленням встановленої відповідності в юридичному акті суду або органів попереднього слідства: правильна кваліфікація злочину, яка розуміється як юридична оцінка вчиненого діяння, неймовірна без певної діяльності зі встановлення такої відповідності. Підкреслити зв’язок і єдність цих аспектів, очевидно, важливіше, ніж звернути увагу на їхню різницю. Після цього у визначенні поняття кваліфікації, на його думку, доцільно з’єднати обидва ці значення і визначити “кваліфікацію злочинів як встановлення і юридичне закріплення точної відповідності між ознаками вчиненого діяння і ознаками складу злочину, передбаченого кримінально-правовою нормою” [142, с. 4-5]. В адміністративному праві питанню кваліфікації адміністративних правопорушень не приділялася достатня увага. Є лише окремі напрацювання українських вчених, які стосуються вивчення складів окремих правопорушень. Кваліфікацію корисливих правопорушень у 1991 році дав професор І.П. Голосніченко[62,с.208], склад адміністративного правопорушення вивчався в навчальних посібниках із адміністративної відповідальності [63, с. 10-16; 4, с. 17-25; 69, с. 35-43]. В цілому ж кваліфікація адміністративних правопорушень повністю ще не досліджена.
Враховуючи, що як адміністративний підсудний проступок, так і злочин є правопорушеннями, і тому виходячи із визначення кваліфікації злочинів, як вона дається у кримінальному праві, та враховуючи особливості адміністративних правопорушень, можна дати поняття кваліфікації адміністративних проступків. Кваліфікацію адміністративних проступків потрібно розглядати як встановлення і юридичне закріплення точної відповідності між ознаками вчиненого діяння і ознаками складу адміністративного проступку, передбаченого адміністративно-правовою нормою. Це визначення також можна використати для кваліфікації адміністративних підсудних проступків як різновиду адміністративних проступків. Виходячи із визначення кваліфікації адміністративних проступків, нам необхідно дати визначення їхнього складу. Адже кваліфікуючи адміністративні підсудні проступки, за які законодавцем передбачено такі види стягнень як адміністративний арешт і виправні роботи, потрібно знати як склад адміністративного проступку взагалі, так і характерні ознаки адміністративних підсудних проступків, за які законодавець уже встановив такі види стягнення як адміністративний арешт та виправні роботи.
Якщо ознаки адміністративного проступку можна віднести до юридико-фактичної сторони адміністративної відповідальності, то ознаки складу адміністративної відповідальності відповідають її нормативному аспекту [115, с. 106]. Тобто, між поняттями проступок та склад проступку є взаємозалежність, одне обумовлює інше і існувати одне без одного вони не можуть.
У понятті "проступок" поєднуються ознаки, характерні для будь-якого проступку, які мають значення для всіх правопорушень, іншими словами, мають загальний характер. Поняття "склад проступку" вказує на необхідні умови виникнення відповідальності, конкретизує ознаки поняття "проступок". Як ми вже зазначали, адміністративний проступок є юридико-фактичною підставою виникнення адміністративної відповідальності. Роль складу правопорушення щодо цього питання тривалий час була спірним питанням в юридичній літературі. Нині загальновизнаним є вищезазначений погляд. Однак поняття фактичної підстави адміністративної відповідальності дуже довго не мало однозначного визначення в літературі.
