Проблеми ефективності реалізації кримінологічної запобіжної функції у природоохоронній діяльності органів прокуратури

          У контексті розуміння нагальної необхідності реформувати систему кримінальної юстиції в останні роки в Україні активно обговорюється й про-блематика оновлення концептуальних підходів до оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів. Вивчення питання ефективності діяльності останніх є вельми важливою справою, тому що від того, наскільки адекватно ці органи будуть протидіяти злочинності, залежить зменшення або збільшення її рівня, поліпшення або погіршення її якісних показників, стан спокою або, навпаки, занепокоєння населення через несприятливу криміногенну ситуацію в країні, міжнародний авторитет держави в цілому та ін. До того ж у теоретико-праксіологічній сфері „визначення ефективності запобігання злочинам і правопорушенням нерідко передує формулюванню теоретичного висновку або методичній рекомендації про закономірності функціонування системи запобігання, шляхи її вдосконалення” [226, с. 111].           Таким чином, оцінювання різних аспектів правового життя (правова норма, правозастосування, правова культура тощо) за критеріями якості та ефективності найчастіше є відображенням суспільного занепокоєння щодо наростання кризових явищ та проблем, що або передує реформам, або їх супроводжує [333, с. 47]. Це особливо важливо з огляду на ті трансформаційні процеси у суспільно-політичній царині держави, якими позначено наше життя. У цілому слід погодитися з висловленою у спеціальній літературі думкою, що проблема оцінки ефективності функціонування соціально-правового механізму протидії злочинності є однією з важливих і складних теоретичних і практичних проблем. Тому важко переоцінити теоретичну значущість та практичну актуальність розроблення в сучасних умовах проблеми підвищення ефективності роботи органів прокуратури [128, с. 92]. Безперечно, доцільність функціонування та корисність діяльності того чи іншого органу, установи або підприємства визначається ефективністю цієї діяльності, тобто досягненням у визначені строки оптимальних чи передбачених результатів роботи з найменшою затратою сил та засобів [426, с. 146]. При цьому визначальним у розумінні поняття ефективності будь-якого виду людської діяльності є співвідношення результатів цієї діяльності та її мети. Адже процес здійснення будь-якої діяльності розпочинається з постановки мети та закінчується досягненням певного результату [54, с. 187]. Ефективне запобігання злочинності з боку тих чи інших правоохоронних органів, у тому числі органів прокуратури, дає змогу досягти основної суспільно корисної мети – стабілізувати рівень злочинних проявів у державі та забезпечити почуття безпеки у членів суспільства. Іноді стверджується, що діяльність будь-якої управлінської системи можна визнати ефективною, якщо одержаний результат максимально наближений до вирішення конкретних завдань [24, с. 197]. Наприклад, ефективність (дієвість, результативність) прокурорського нагляду визначається як своєчасне й найбільш успішне, з мінімальною витратою сил, часу, матеріальних і процесуальних засобів вирішення прокурором завдань зі зміцнення законності, попередження злочинності й усу-нення причин і умов, що її породжують [29, с. 394-398]. Також категорією ефективності діяльності може одночасно охоплюватися досягнення як певної мети, так і конкретних завдань. Так, під ефективністю у сфері прокурорської діяльності розуміється ступінь досягнення прокурорами мети і завдань, сформульованих у Законі України „Про прокуратуру”, наказах Генерального прокурора України, інших правових та управлінських актах [392]. Але у будь-якому разі під ефективним прийнято розуміти все те, що приводить до одержання очікуваних результатів, які збігаються з метою певної діяльності [54, с. 187].           Проблематиці ефективності діяльності органів прокуратури має бути відведено важливе місце й при аналізі реалізації цими органами кримінологічної запобіжної функції у сфері охорони навколишнього середовища. Як справедливо зазначають В. І. Бабенко і М. В. Руденко, складність завдань, що стоять перед органами прокуратури у сфері охорони довкілля, потребує постійного удосконалення форм і методів діяльності прокурора, підвищення її ефективності [24, с. 196].           Процес оцінювання ефективності реалізації органами прокуратури кримінологічної запобіжної функції у природоохоронній діяльності має свої особливості. Вони зумовлюються низкою обставин, що мають важливе методологічне значення для вирішення проблеми удосконалення діяльності із запобігання екологічним правопорушенням [159, с. 255]. Їх сутність полягає у такому. По-перше, оцінку ефективності слід надавати як за окремими напрямами реалізації цієї функції (під час виявлення порушень законів, причин та умов, що їм сприяють; у процесі усунення цих порушень; при притягненні порушників законів до юридичної відповідальності; під час забезпечення відшкодування матеріальних збитків, заподіяних правопорушенням та при реалізації інших напрямів цієї функції), так і в комплексі стосовно всієї діяльності прокуратури, спрямованої на протидію правопорушенням проти довкілля. У цьому зв’язку слід погодитися із твердженням, що поняття ефективності прокурорського нагляду є єдиним як у цілому, так і для окремих галузей та напрямів (ділянок) прокурорської діяльності та по суті є ступенем досягнення прокурором цілей, поставлених у законі й інших нормативних актах [334, с. 21]. При цьому найбільш точним є оцінювання ефективності діяльності органів прокуратури не за якимось одним критерієм, а за певною їх сукупністю. По-друге, ефективність реалізації кожного попереднього напряму проку-рорської діяльності є запорукою відповідного рівня ефективності наступного. Так, від повного та всебічного виявлення причин й умов, що сприяли вчиненню того чи іншого екологічного злочину, залежить успішність подальшої діяльності з їх усунення та відшкодування збитку, завданого природі.           По-третє, оцінка ефективності реалізації кримінологічної запобіжної функції потребує врахування особливостей численних компонентів навколишнього природного середовища як загального об’єкта кримінально-правової охорони у системі запобігання екологічній злочинності (земля, надра, вода, атмосферне повітря, ліси, рослинний та тваринний світ тощо). Процедура оцінки такої ефективності, особливо у сучасних умовах фактичної відсутності чіткої екологічної стратегії держави, – доволі складна проблема, розв’язання якої повинно визначити характер ставлення української спільноти до власних природних ресурсів. При цьому не викликає заперечень, що підвищення ефективності реалізації кримінологічної запобіжної функції органів прокуратури вимагає розробки таких показників, які б дозволяли надати цій діяльності об’єктивної оцінки та визначити найбільш оптимальні шляхи подальшої роботи.           По-четверте, оцінка ефективності реалізації кримінологічної запобіжної функції прокуратурою пов’язана з оцінкою діяльності цього органу як такою, оскільки, як зазначалося, існує нерозривний зв’язок між функціями прокурорської діяльності та напрямами реалізації кримінологічної функції з боку прокуратури. За допомогою використання певних критеріїв можна оцінювати не тільки якість і результативність прокурорської діяльності, але й оптимальність побудови організаційних структур як прокурорської системи в цілому, так і окремих її ланок [414, с. 22].          По-п’яте, особливість вимірювання ефективності реалізації кримінологіч-ної запобіжної функції органів прокуратури зумовлюється тим, що у цьому випадку йдеться не про досягнення конкретних показників чи то економічної діяльності суб’єкта господарювання, чи то творчої активності суб’єктів авторського права, а про явища більш високого порядку – про захист своєрідної життєзабезпечувальної оболонки суспільства, досягнення певного рівня безпеки якої є комплексним кінцевим показником ефективності діяльності конкретного елементу суспільного механізму у системі координат „мета – результат”.          

Вся работа доступна по Ссылке