Підстави та порядок відводу учасників кримінального провадження, які здійснюють допоміжну функцію у кримінальному процесі України
Секретар судового засідання належить до «інших учасників кримінального провадження», які відіграють допоміжну роль у кримінальному провадженні. Зміст повноважень секретаря судового засідання свідчить про істотну роль цього учасника провадження в організації судового розгляду і його проведенні. Від сумлінності виконання ним своїх обов’язків залежить виконання й окремих конституційних засад кримінального провадження, зокрема забезпечення повного фіксування судового засідання технічними засобами (п. 7 ч. 3 ст.129 Конституції України).
Секретар судового засідання, хоча і не бере участі у представленні та дослідженні доказів, у обговоренні та прийнятті рішень з питань, що складають предмет судового розгляду, проте документує перебіг та зміст процесу у суді, тим самим створюючи можливість подальшої перевірки законності судового розгляду, що відбувся та обґрунтованості прийнятого судом рішення саме тими доказами, які дійсно досліджувалися ним. Тому включення секретаря судового засідання до переліку осіб, що провадять допоміжну функцію у вітчизняному правосудді, природно та правомірно.
Процесуальні дії під час кримінального провадження можуть фіксуватися (ст. 103 КПК України 2012 р.): 1) у протоколі; 2) на носії інформації, на якому за допомогою технічних засобів зафіксовані процесуальні дії; 3) у журналі судового засідання.
Протокол є найпоширенішим способом фіксації ходу й результатів процесуальних дій у кримінальному процесі України, за допомогою яких безпосередньо збираються і перевіряються докази і їх джерела. Обов’язковість складання протоколів передбачена при проведенні слідчих дій під час досудового розслідування, натомість журнал судового засідання знаходить своє відображення у судових засіданнях судів першої та апеляційної інстанцій. Обов’язковою вимогою ведення протоколу та журналу судового засідання є його виключно письмова форма, яка здійснюється шляхом друку на друкарській машинці, комп’ютері або написання від руки перовою чи кульковою ручкою. У таких випадках під час досудового провадження друк повинен провадитись у спеціальних службових кабінетах з метою уникнення розголошення таємниці слідства. Кожен факт залучення допоміжних засобів фіксації шляхом складення схем, планів, фото, кіно, відео зйомки та звукозапису тощо обов’язково має бути відображений та закріплений у протоколах слідчих дій.
Відсутність у кримінальному провадженні журналу судового засідання є безумовною підставою для скасування вироку (п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України 2012 р.). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України 2012 р. ( ч. 3 ст. 370 КПК України). Якщо ці докази не зафіксовані в журналі судового засідання, цим самим порушується вимога законності і обґрунтованості вироку і він підлягає скасуванню.
Основна вимога, що ставиться до журналу, полягає у тому, що він має відображати усі істотні моменти розгляду провадження в тій послідовності, в якій вони мали місце в судовому засіданні чи при вчиненні окремої процесуальної дії, має повно та об’єктивно бути викладено сам зміст вчинених дій, суть заяв, показань обвинуваченого, потерпілого, свідків та інших осіб, висновків, які були зачитані у суді.
У новому КПК України 2012 р. фіксування кримінального провадження технічними засобам передбачено ст. 107: рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування, в тому числі під час розгляду питань слідчим суддею, приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. За клопотанням учасників процесуальної дії застосування технічних засобів фіксування є обов’язковим (ч. 1). Фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється (ч. 4).
Під час застосування фіксації у судовому процесі технічними засобами виконуються наступні умови: їх застосування можливе лише секретарем судового засідання або під його керівництвом іншим працівником суду; доцільність залучення таких технічних засобів визначається об’єктивністю, обґрунтованістю та достовірністю отриманих при цьому результатів, враховуючи, що використання таких засобів має відповідати вимогам безпеки і не заважати нормальному розгляду справи.
Вирок, постанова суду мають бути скасовані, якщо у випадках, передбачених КПК України, перебіг судового процесу не був зафіксований технічними засобами, бо це є істотним порушенням вимог закону (п. 7 ч. 2 ст. 412 КПК України 2012 р.). Як наприклад, в ухвалі колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного суду України від 17.08.2010 р. у справі № 5-2389км10 «Про направлення справи на новий судовий розгляд», підставою для скасування вироку суду відповідно до ст. 398 КПК України 1960 р. та направленню справи на новий судовий розгляд стала відсутність даних про задоволення чи відмову у задоволенні судом клопотання учасника про повну фіксацію судового процесу технічними засобами в порядку ст. 87 КПК України 1960 р., у матеріалах справи, що призвело до істотного порушення кримінально-процесуального закону [311].
Складений у встановленому законом порядку, протокол судового засідання (за новим КПК України 2012 р. – журнал) є актом, що гарантує вірне відображення процесу доказування при розгляді справи судом. Протокол оцінюється перш за все з погляду його допустимості. Він може мати юридичне значення лише за умов дотримання визначеної процесуальної форми [8, с.415].
До вищезазначеного можна додати, що юридичне значення матиме той журнал, при складені якого не тільки дотримано форму його виготовлення, але й є підстави вважати, що він складений особою, не зацікавленою у вирішенні справи.
Ведення журналу закон покладає на секретаря судового засідання. Секретар веде журнал та несе відповідальність за правильну та точну відповідність усіх записів у журналі тому, що відбувалося під час судового розгляду.
Неможливість адекватної фіксації усного мовлення нерідко призводить до деформованого викладу секретарем судового засідання виступів учасників процесу: до заміни слів та виразів (особливо це стосується складної юридичної термінології), довільної інтерпретації усних зауважень виступаючих [144, с.57]. У своїх працях М. Михеєнко, В. Шибіко, А. Дубинський особливо підкреслювали незаконність «підгонки» документа під вирок [181, с.140].
Відповідно до положень КПК України 1960 р., протокол судового засідання повинен бути виготовлений і підписаний головуючим і секретарем судового засідання не пізніше семи діб з дня закінчення судового розгляду справи і лише в разі необхідності (наприклад, захворювання секретаря судового засідання чи головуючого, великий обсяг протоколу тощо) цей строк вправі був продовжити головуючий не більше ніж на чотирнадцять діб з дня закінчення судового засідання (ст. 87-1 КПК України 1960 р.). У новому КПК України 2012 р. часових обмежень щодо терміну виготовлення журналу законодавець не встановив. Вважаємо це недоліком нового кодексу, оскільки це може призвести до недисциплінування секретарів судових засідань та затягування виготовлення журналу судового засідання.
