Оцінка впливу інфраструктурного облаштування територій на розвиток регіональної економіки
Чернігівська область є одним із перспективних регіонів України, що обумовлене її потужним природно-ресурсним, економічним і науково-технічним потенціалами, особливостями структури господарського комплексу. Регіон вирізняється унікальним географічним положенням серед північних територій України значною довжиною кордонів (421 км) з двома державами Російською Федерацією (Брянська область) та Республікою Білорусь (Гомельська область). Специфіка області полягає, насамперед, у її транзитності – спроможності транспортної системи області обслуговувати наскрізні вантажо- та пасажиропотоки. Таким чином, до виробничої інфраструктури області ставляться підвищені вимоги. Якщо взяти до уваги той факт, що наша країна має найвищий коефіцієнт транзитності в Європі, то транспортна система Чернігівського регіону набуває міждержавного значення. Крім того, прикордонні території трьох країн відрізняються високим рівнем науково-технічного та соціально-економічного розвитку, що, у свою чергу, сприяє зміцненню взаємозв'язків на міжнародному рівні.
До складу виробничої інфраструктури регіону відносяться наступні основні підсистеми [143, c. 11-14; 175, ]: транспорт всіх видів, включаючи ЛЕП та інші пристрої, пов'язані з передачею і розподілом електроенергії; інформаційно-комунікаційна система, зв'язок; система забезпечення виробництва матеріальними ресурсами; складське господарство, матеріально-технічне постачання, заготівлі, водопостачання [17, 196, c. 61-62]; інженерна інфраструктура, включаючи всі види інженерного забезпечення та міський транспорт; природоохоронна інфраструктура [42, c. 65-71]; рекреаційна інфраструктура.
Чернігівський регіон має всі необхідні передумови для розвитку виробничої інфраструктури. Вигідне геополітичне розташування, наявність значного природного потенціалу, сприятливі кліматичні умови, розвинута мережа транспортних сполучень. Усі зазначені чинники зумовлюють нагальну необхідність формування в області єдиної потужної виробничої інфраструктури, яка б стала основою для матеріальної бази здійснення просторових економічних зв'язків, сполучною ланкою між іншими компонентами територіальної структури, базовою системою господарського організму, забезпечувала збереження створеного виробничого потенціалу і продукції [133, c. 35-39].
Рельєф області сприяє розвитку всіх видів транспорту. Провідною складовою у виробничій інфраструктурі є транспортно-дорожній комплекс області, який представлений підприємствами, організаціями та установами залізничного, автомобільного і річкового транспорту.
Для формування шляхів реалізації механізму пріоритетно-поетапного інвестування інноваційного розвитку транспортно-дорожнього комплексу регіону необхідно визначитисучасні тенденції та напрямки вирішення проблем на загальнодержавному рівні [29, c. 21-23].
Важливим напрямком реалізації потенціалу ТДК регіону є розширення участі України у розвитку та забезпеченні функціонування нової Транс’європейської транспортної мережі (впроваджено широкомасштабний план її розбудови на період до 2020 р., розроблено карту основних маршрутів – мультимодальних осей, що поєднають країни-члени ЄС з новими країнами-сусідами та регіонами) [121, c. 124-132, 182]. З п’яти визначених осей – північна, центральна, південно-східна, південно-західна та водні магістралі між європейськими портами – територією України проходить центральна вісь, в рамках якої визначено основні залізничні та автомобільні маршрути [118]. У табл. 2.17 та на рис. 2.10 наведені напрямки залізничних маршрутів, їх загальна довжина на території України та обсяги виконаних у 2012 р. ремонтних робіт на них.
Розгалужена мережа залізниць, загальна експлуатаційна довжина яких становить 908 км, з’єднує залізничні вузли (Чернігів, Бахмач, Ніжин, Прилуки, Щорс) з іншими регіонами України та країнами СНД.
Вся работа доступна по Ссылке
