Стратегічні орієнтири модернізації виробничої інфраструктури регіону

          За роки незалежності та ринкових перетворень економічний потенціал України зменшився більш ніж вдвічі. В тяжкому економічному стані опинились окремі галузі економіки, значно знизився їх техніко-технологічний стан та науковий потенціал, втрачена значна кількість кваліфікованих кадрів. Технологічне відставання багатьох провідних галузей виробничої інфраструктури призвело до зниження конкурентоспроможності економіки України у світовому економічному просторі. Ситуація, яка склалась у галузях виробничої інфраструктури України та в його регіональних складових стосовно інноваційного оновлення матеріально-технічної бази, ускладнюється ще й тим, що інвестиційні ресурси потрібні не тільки на оновлення основних фондів, впровадження нових технологій перевезень, але й на структурну перебудову галузей в цілому.          Необхідність інноваційного оновлення матеріально-технічної бази галузей виробничої інфраструктури Чернігівського регіону, особливо транспорту, викликана низькою якістю транспортних послуг, що обумовлено значним зносом рухомого складу всіх видів транспорту, застарілими технологіями перевізного процесу, недосконалими об’єктами транспортної інфраструктури і т. ін. Вантажний транспорт області за 2011р. доставив замовникам 2440,6 тис.т вантажів, що на 3,1% більше рівня 2010р. Вантажооборот зріс на 0,3% і становив 1076,1 млн.ткм. Упродовж 2011р. підприємства автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) перевезли 2379,3 тис.т вантажів, що на 5,6% більше, ніж у 2010р. Вантажооборот виконано в обсязі 1075,5 млн.ткм, який зріс на 6,2%. Річковим транспортом у 2011р. здійснювалися перевезення вантажів тільки у внутрішньому сполученні. Обсяги вантажних перевезень річкового транспорту становили 52,9% рівня 2010р., вантажообороту – 1,1%. Послугами пасажирського транспорту області скористалися 104,9 млн. пасажирів, що становить 83,9% рівня 2010р. Пасажирооборот виконано в обсязі 907,7 млн.пас.км (88,3%). Послугами автомобільного транспорту (з урахуванням перевезень фізичними особами-підприємцями) скористалися 70,2 млн. пасажирів (81,7% до 2010р.). Обсяг пасажирських перевезень, виконаний тролейбусним транспортом, скоротився на 11,5%. Послугами річкового транспорту скористалися на 20,5% пасажирів більше, ніж за 2010р., пасажирооборот скоротився на 6,5%          Тому на сьогодні досить актуальним є пошук шляхів виходу ТДК регіону із кризового стану, а також модернізація регіональних складових виробничої інфраструктури.          Складність управління інноваційним розвиток виробничої інфраструктури Чернігівського регіону, полягає в тому, що він охоплює майже всі галузі інфраструктурного призначення (транспорт: залізничний, автомобільний, річковий, міський, трубопровідний; транспортні підприємства, підприємства зв’язку, та інші підприємства виробничої інфраструктури різних форм власності). Для ефективного технологічного оновлення основних засобів інфраструктурних підприємств необхідно реалізувати такі підходи до управління інноваційно-інвестиційним розвитком виробничої інфраструктури регіону, в яких органічно поєднувались би інтереси з одного боку окремих підприємств та галузі в цілому, з іншого – держави [152, c. 177-186].          Державна підтримка інноваційно-інвестиційного розвитку виробничої інфраструктури регіону повинна враховувати певні особливості відтворення окремих видів транспорту та інших складових виробничої інфраструктури, дотримуватись певних пріоритетів ресурсного забезпечення, пільгового кредитування та надання інших преференцій учасниками інноваційно-інвестиційного процесу.           Для кожного елементу виробничої інфраструктури необхідно також враховувати і такі чинники: важливість для функціонування та розвитку економіки регіону та країни в цілому; сприяння вирішенню стратегічних завдань територіальної цілісності, економічної незалежності та обороноздатності; підтримки статусу України як великої транзитної держави; виконання державних замовлень щодо перевезень в тому числі і через міжнародні транспортні коридори; соціальна значимість певного виду транспорту; економічність та екологічність і т. ін. У виробничій інфраструктурі регіону сфокусовані інтереси держави, регіону, галузі та окремих підприємств. У певних сферах їхні інтереси співпадають, а в інших існують протиріччя. Найбільш значимі стосунки та сфера протиріч визначається взаємодією галузей виробничої інфраструктури, а саме окремих елементів виробничої інфраструктури, зокрема приватних підприємств, з одного боку, а з іншого - регіону в особі місцевих органів влади.          Розвиток виробничої інфраструктури пов’язаний з визначенням доцільності розташування підприємств та об’єктів інфраструктури, тобто присутній територіальний аспект співпраці регіону з певним елементом інфраструктури та галуззю в цілому.          Інноваційний розвиток інфраструктурних галузей повинен враховувати і вирішувати проблеми розвитку регіонів, у тому числі вирішувати соціальні завдання по забезпеченню населення регіону доступним транспортом, якісним зв’язком, створенню додаткових робочих місць, підвищення екологічної безпеки регіону і т. ін.          Висока ефективність функціонування виробничої інфраструктури регіону та всіх його складових (певних елементів) сприяє також зростанню економіки регіону. Тому з боку регіону є пряма зацікавленість в ефективній роботі всіх елементів інфраструктури. Звідси інноваційний розвиток виробничої інфраструктури регіону є спільною турботою держави, регіону, інфраструктурних галузей та окремих підприємств.          

Вся работа доступна по Ссылке