1.1. Економічна сутність грошово-кредитної політики, її компоненти та цілі здійснення з урахуванням макроекономічного та регіонального аспектів

          Забезпечення стійкого розвитку економічної системи регіону ґрунтується на формуванні гнучкого механізму грошово-кредитного регулювання економіки, яке дозволяє національному банку впливати на грошовий ринок та ринок капіталів, контролювати діяльність банківських інститутів регіону, стабілізувати грошовий обіг, стимулювати інвестиційну активність,          підвищувати конкурентоспроможність виробників, забезпечувати економічне зростання, покращувати рівень життя населення регіону. Оскільки грошово-кредитна політика в аспекті регулювання економіки регіону є вагомою складовою загальнодержавної грошово-кредитної політики НБУ, відтак грошово-кредитним відносинам у ринковій економіці відведено надзвичайно важливу роль, адже будь-яке їх порушення призводить до небажаних наслідків у національній економіці [51]. Саме тому в сучасних ринкових системах грошово-кредитні відносини перебувають під постійним контролем держави. Головним результатом функціонування грошової системи економіки в цілому та регіону, зокрема, є розробка та реалізація ефективної грошово-кредитної політики.           Дослідження національного законодавства, наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених дозволило встановити різноманітні підходи до визначення сутності поняття «грошово-кредитна політика».          Так, Законом України «Про Національний банк України» зазначено, що грошово-кредитна політика це – комплекс заходів у сфері грошового обігу та кредиту, спрямованих на забезпечення стабільності грошової одиниці України через використання визначених засобів та методів, а саме: визначення та регулювання норм обов'язкових резервів для банків; процентну політику; рефінансування банків; управління золотовалютними резервами; операції з цінними паперами (крім цінних паперів, що підтверджують корпоративні права), у тому числі з казначейськими зобов'язаннями, на відкритому ринку; регулювання імпорту та експорту капіталу; емісію власних боргових зобов'язань та операції з ними [78].          Згідно Господарського кодексу України, під грошово-кредитною політикою розуміється політика, спрямована на забезпечення національної економіки необхідним обсягом грошової маси, досягнення ефективного готівкового обігу, залучення коштів суб'єктів господарювання та населення до банківської системи, стимулювання використання кредитних ресурсів на потреби функціонування і розвитку економіки [35].          Таким чином, вітчизняне законодавство виокремлює певні відмінності у визначенні даного поняття, а саме у змісті спрямування грошово-кредитної політики: забезпечення стабільності грошової одиниці України та забезпечення національної економіки необхідним обсягом грошової маси [147].          Сутність поняття «грошово-кредитна політика» має не лише методичне значення на етапі її реалізації, але й є доволі дискусійним в економічній науці. В економічній літературі розглядається два підходи до розуміння грошово-кредитної політики, а саме «вузьке» та «широке» трактування. Зокрема, викокремлюють вузьке трактування грошово-кредитної політики як засобу впливу на кількість грошей в обороті та розширене – як один із секторів економічної політики вищих органів державної влади, що включає всі заходи держави політичного характеру, які стосуються монетарної сфери. При такому підході до грошово-кредитної політики входять навіть питання про ставки податків і зборів, рівень і структуру бюджетних видатків, дефіциту державного бюджету тощо [162, 236].           Як зазначили О.Ф. Лимар, Л.М. Глухманчук та І.О. Лютий, грошово-кредитна політика у «вузькому» трактуванні даного поняття полягає у забезпеченні стабільності національної валюти за допомогою проведення валютних інтервенцій, змін рівня облікової ставки, а також інших інструментів, що впливають на стан національної грошової одиниці, та «широкому», яка безпосередньо впливає на обсяг грошової маси в обороті. Ці заходи впливу взаємопов’язані і взаємообумовлені [114, 117].          Більшість науковців [33, 42, 47, 53, 92, 107, 112] визначають сутність поняття «грошово-кредитна політика», як сукупність заходів у сфері грошового обігу та кредиту, що спрямована на забезпечення стабільності національної валюти, стримування інфляційних процесів в економіці країни, регулювання економічного зростання, забезпечення зайнятості населення та вирівнювання платіжного балансу країни. В залежності від напряму дослідження, авторського розуміння та історичного періоду, визначення сутності поняття «грошово-кредитна політика» має багатоаспектне вираження. Тому для уточнення даного поняття проведемо контент-аналіз.          

Вся работа доступна по Ссылке