Типові тактичні операції та проблеми їх застосування

          Останнім часом у криміналістичних дослідженнях особливої актуальності та значимості набувають проблеми, які пов’язані із типізацією тактичних операцій щодо окремих видів (чи категорій) злочинів [672] ). Серед обставин, що пояснюють зазначену тенденцію можна назвати такі. По-перше, окремі криміналістичні методики як типізовані моделі мають включати в себе систему рекомендацій лише типізованого характеру, в тому числі й типові тактичні операції [239] ), які розробляються у відповідності до певного різновиду методик, є їх невід’ємною складовою, максимально «прив’язані» до типових слідчих ситуацій і виходять з конкретних тактичних завдань, що стоять перед слідчим [242] ). По-друге, неможливо розробити усі без залишку тактичні операції до певного виду (категорії) злочинів, а тому може йтися лише про типові, тобто такі, що найбільш часто зустрічаються, виявляють загальне в окремому, індивідуальному [112] ), є прообразами, прототипами певного виду (класу) дій, речей, предметів [593] ). По-третє, типові тактичні операції є найбільш придатною формою адаптації наукових розробок до їх практичної реалізації в ході розслідування конкретного злочинного діяння. Саме типові тактичні операції являють собою доцільні програми дій слідчого, вони виконують важливу методичну функцію і дозволяють обирати правильний напрямок у розслідуванні [666, 680] ).          Слід зазначити, що в криміналістичній літературі висловлені різні підходи до розуміння типових тактичних операцій, процедури їх типізації. Так, на думку В. Ю. Шепітька, типовою тактично операцією є алгоритм, програма дій слідчого, оперативного працівника, інших осіб щодо завдань, які виникають у слідчих ситуаціях [680, 672] ). У свою чергу І. М. Комаров вважає за доцільне розглядати типову тактичну операцію як своєрідну модель, яка є відображенням певних властивостей досліджуваних об’єктів, обумовлених специфікою події злочинів [315] ). Дещо схожу позицію займають й інші вчені-криміналісти [691, 275] ), які виходять з того, що завдання, засобом вирішення яких виступають тактичні операції, виникають в умовах, що повторюються (у типових слідчих ситуаціях), що надає підстави до типізації «набору» засобів їх розв’язання. У цьому сенсі тактичні операції виступають в якості свого роду модулів (типових моделей) вирішення конкретних завдань, які виникають на певному етапі розслідування.          Науковцями висловлюються й різні судження щодо розуміння типових тактичних операцій. Зокрема, В. М. Карагодін зазначає, що наявність взаємозв’язку між слідчими ситуаціями і криміналістичними характеристиками, з одного боку, і тактичними операціями, з іншого, надає можливість розробляти типові тактичні операції, які по рівню загальності можна умовно розділити на дві групи. Типові тактичні операції першого, більш високого рівня узагальнення розробляються, щоб використовувати їх в ситуаціях, які являються типовими для злочинів різних видів. Розробка таких операцій можлива, не дивлячись на відмінності не тільки в кримінально-правових, але і криміналістичних характеристиках окремих видів злочинів. Типові тактичні операції другої групи розробляються з урахуванням криміналістичної характеристики окремих видів і груп злочинів і ситуацій, типових для їх розслідування. Названі тактичні операції більш конкретні, оскільки конкретизуються їх завдання і вони мають плануватися на основі більш загальних операцій першого рівня [276] ).           Погоджуючись з В. М. Карагодіним щодо можливості розроблення типових тактичних операцій двох рівнів, вважаємо, що підходи до їх розподілу мають бути дещо іншими. Як здається, треба виходити з того, що типове відбиває специфіку певного виду, підвиду злочинів (за криміналістичною класифікацією) і тому не може бути характерним для злочинів різних видів. У зв’язку з цим типові тактичні операції повинні мати видову і підвидову спрямованість. Беручи до уваги висловлене, можна надати таку систему типових тактичних операцій. Перший рівень системи утворюють типові-видові тактичні операції, які відбивають специфіку саме певного виду злочинів (наприклад, вбивства). Другий рівень становлять типові-підвидові (предметні) тактичні операції, які створюються у відповідності до конкретного різновиду злочинів, наприклад, вбивства з розчленуванням, вбивства на замовлення. Як наголошує С. Ф. Здоровко, формування тактичних операцій має здійснюватися не тільки щодо такого виду злочинів, як убивства, але й різноманітних його різновидів (модифікацій)  убивств на замовлення, вбивств у «розборках», убивств, поєднаних із викраденням людей та ін. [248] ).          

Вся работа доступна по Ссылке