Обґрунтування задачі моделювання процесів формування бізнес-стратегії підприємства
Формування в умовах конкуренції бізнес-стратегії підприємства щодо створення нової продукції, розширення або вдосконалення вже існуючого асортименту товарів, передбачає побудову виробничого плану. Воно має базуватися на результатах аналізу узагальненої інформації щодо існуючих конкурентів в обраній області виробництва, асортименту та цінової політики кожного з них, щодо початкових вкладень і виробничих можливостей підприємства-виробника та потенційних станів, в яких може опинитися економіка країни в майбутньому. Прийняття рішення з урахуванням такої великої кількості факторів є дуже складним процесом, тому для його полегшення пропонується здійснити декомпозицію вихідної задачі на низку задач, що можуть бути послідовно розв’язані [68, c. 205-213]:
задача сегментації ринку;
задача позиціонування товару;
задача оптимізації виробничої програми підприємства з урахуванням ризику та невизначеності.
Нижчезазначені матеріали ґрунтуються на роботах автора [72, c. 102-133; 109, c. 98-102; 112, с.217-228; 114, с. 238-250; 115, с. 42-48; 116, с. 246-252; 117, с. 146-150; 119, c. 27-29; 121, с. 37-45; 126, с. 250-255].
Задача сегментації ринку полягає у проведенні специфічних маркетингових досліджень, направлених на виявлення груп споживачів за їх рівнем доходу із подальшим обранням цільових сегментів, виробництво товарів для яких є доцільним і вигідним, а також здатне забезпечити в майбутньому прибуток виробникові. Розв’язання даної задачі дозволить підприємству визначитися не лише з можливими конкурентами в конкретному сегменті, а й з направленістю та асортиментом.
Задача позиціонування товару розв’язується відповідно до встановлених сегментів на базі показника конкурентоспроможності, який враховує не лише кількісні, а і якісні характеристики. Вирішення даної проблеми пов'язане з оцінкою можливостей виробника порівняно з можливостями конкурентних фірм.
По закінченні необхідно розробити стратегію просування товару на ринок з урахуванням показників його конкурентоспроможності та кількості й складу сегментів.
Задача оптимізації виробничої програми підприємства з урахуванням ризику та невизначеності розгалужується на такі підзадачі:
задача визначення рівня цін на майбутню продукцію;
задача визначення оптимальної виробничої програми підприємства;
задача визначення оптимальної альтернативи грошових вкладень.
Задача визначення рівня цін на майбутню продукцію здійснюється на основі побудови їх прогнозних значень, спираючись на інформацію щодо їх середньої величини за минулі періоди. Цей процес ускладнюється малою кількістю існуючої статистичної інформації.
Задача визначення оптимальної виробничої програми підприємства, полягає в тому, що після отримання відповідей на питання: що, для кого і якого рівня якості ми маємо намір виготовляти, необхідно оптимізувати обсяг запланованого виробництва, тобто визначити ефективну кількість товару, з урахуванням раніше отриманої інформації стосовно прогнозованого рівня цін у майбутньому на продукцію, яку планує випускати підприємство, та можливості її реалізації завдяки запланованому способу позиціонування і рівню конкурентоспроможності.
Також на даному етапі здійснюється оптимальний розподіл наявних грошових засобів між запланованими напрямами виробництва з урахуванням можливих альтернатив ведення господарської діяльності.
Задача визначення оптимальної альтернативи грошових вкладень серед усіх можливих повинна враховувати вплив економічної невизначеності та величини ризику, що пов’язані із мінливістю прогнозованих величин цін й відповідно чистої приведеної вартості ефекту від грошових вкладень.
Отже, здійснимо постановку кожної із зазначених задач відповідно до описаної структури їх слідування.
