Особливості та визначальні чинники розвитку бурякосіючих підприємств та їх вплив на економічну ефективність виробництва цукрових буряків

          Основною метою бурякосіючих підприємств – забезпечення цукрових заводів цукровими буряками – єдиним джерелом вітчизняної сировини для одержання цукру.          Виробництво цукрових буряків відрізняє висока ступінь ризику (додаток Д), тобто разом з іншими факторами, які властиві будь-якій виробничій діяльності в агропромисловому комплексі, воно залежить від природних умов, які характеризуються кліматом, станом ґрунту, рельєфом місцевості та іншими природними факторами. Велике значення для процесу виробництва цукрових буряків має група агрокліматичних умов, таких як світло, повітря, вологозабезпеченість та тепло.          До несприятливих природних факторів для вирощування цукрових буряків відносяться характерні зимові відлиги, весняні заморозки, водна та вітрова ерозія ґрунту. Занадто високий рівень денних температур в окремі дні літнього періоду та недостатнє вологозабезпечення негативно впливають на процеси вирощування цукрових буряків, адже сповільнюються процеси росту коренів, посилюється захворюваність церкоспорозом, знижується цукристість цукрових буряків. В результаті нестабільність валових зборів і урожайності цукрових буряків в багатьох випадках обумовлюється дією природних умов.          Яскравим прикладом є 2010 рік, коли через природно-кліматичні умови було отримано нижчі показники виробництва цукрових буряків і цукру. Зокрема, зона бурякового поясу України у другій половині вегетаційного періоду характеризувалась складними кліматичними умовами: на площі близько 300 тис. га (60% до посіяного) була посуха, протягом 40-90 діб відсутні опади. Це призвело до того, що вміст вологи у ґрунті не перевищував 15-30 мм в орному шарі ґрунту, що значно нижче оптимальних. Це стало причиною ущільнення ґрунту, його розтріскування та масового ураження рослин хворобами та кореневими гнилями.           Важливим чинником зниження стійкості рослин до ураження їх кореневими гнилями є використання насіння гібридів цукрових буряків іноземної селекції.           Фактично в Україні у фабричних посівах цукрових буряків у 2011 р. використовувалося насіння іноземної селекції 423,0 тис. га або 82% посівної площі та 92,9 тис. га або 18% насіння вітчизняної селекції. За результатами сортовипробовування вітчизняні гібриди не поступаються насінню зарубіжної селекції, але виробників не задовольняє їх технологічна якість, а саме показники вмісту цукру, хоча по здатності довготермінового зберігання цукрові буряки зарубіжної селекції значно поступаються вітчизняним гібридам. При надходження на цукрові заводи ці коренеплоди не можуть зберігатися і переробляються з великими труднощами.          

Вся работа доступна по Ссылке